«Якщо війна це не форс-мажор, то що це?»: у Європарламенті закликали переглянути норми екомита CBAM для України

Депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків.

Ці питання обговорювалися під час засідання Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI), де розглядалися зміни до Регламенту CBAM та створення Тимчасового фонду декарбонізації.

Доповідач щодо CBAM, депутат Європарламенту Мохаммед Шагім заявив, що нинішній механізм форс-мажору фактично не враховує реалії війни в Україні. «Я не можу уявити, яка ситуація підпадає під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають», — наголосив він.

За словами Шагіма, Україна «очевидно не має можливостей» для проведення декарбонізації у необхідному темпі, та не може забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди в умовах війни. Він запропонував окремо обговорити це питання, щоб знайти для України спеціальне рішення.

Представник Європейської народної партії Петер Лізе також публічно підтримав необхідність окремого підходу. «Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна це справді особливий випадок», — підкреслив він і звернувся до Єврокомісії із запитанням, чому Брюссель наразі не розглядає можливість винятків для України.

Доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також підтримав позицію колег і заявив, що розчарований відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України.

Представниця Європейської комісії Марія Елена Скоппіо фактично уникла відповіді на заяви євродепутатів: вона заявила, що Україна «не є частиною нинішньої доповіді», тому Комісія не коментуватиме можливість спеціального режиму або застосування форс-мажору.

Під час дискусії депутати також активно обговорювали ширші наслідки CBAM для європейської промисловості та конкуренції на світових ринках — зокрема, Паскаль Канфен прямо пов’язав механізм CBAM із ризиками посилення позицій Росії на експортних ринках. За його словами, європейські виробники стикаються з додатковими вуглецевими витратами, тоді як російські конкуренти таких витрат не мають. «ЄС не повинен робити такий подарунок Росії», — заявив Канфен.

Як відомо, Єврокомісія не передбачила винятку для України у механізмі екомита СВАМ попри те, що ми маємо на нього право за статтею «форс-мажор». У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде «мінімальним». Але ці оцінки є відірваними від реальності: насправді, через екомито CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік — мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%. Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб — на 44%. Завод АрселорМіттал Кривий Ріг вже закрив два свої підприємства: без роботи лишилися більше трьох тисяч людей.