Гривневі кредити продовжують стрімко зростати — Огляд НБУ

Гривневі кредити продовжують швидко зростати і вже третій квартал поспіль формують основний внесок у розширення активів банківського сектору. Як свідчить Огляд банківського сектору за ІІІ квартал 2025 року, ринкове кредитування поза межами державних програм підтримки випереджає субсидовані позики, а якість кредитного портфеля демонструє найкращі показники за десятиліття.

Кредитування прискорюється: внесок у ВВП та ключові реципієнти

Проникнення кредитів до ВВП зростає вже три квартали поспіль після тривалої паузи, спричиненої повномасштабною війною.

Нині чисті кредити бізнесу становлять 8,4% ВВП, населенню — 3,2%.

Активне нарощення позик спостерігається у приватних та окремих державних компаніях. Найбільше кредитів у ІІІ кварталі отримали підприємства:

• торгівлі
• фінансових послуг
• машинобудування
• сільського господарства
• енергетики
• харчової промисловості

Усі групи банків демонструють зростання портфеля, а державні банки — найдинамічніше. Швидше за все збільшуються довгострокові кредити на капітальні інвестиції. Частка таких позик у гривневому портфелі бізнесу перевищила 25%.

Зміцнення ринкового кредитування та оборонні програми

Ринкове кредитування зростає швидше за позики в межах державних програм. Частка субсидованих кредитів у гривневому портфелі бізнесу зменшилася до 27,4%. Водночас держава нарощує підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу: обсяг таких позик сягнув близько 5 млрд грн.

У кредитному портфелі домогосподарств домінують незабезпечені кредити, проте частка іпотеки продовжує зростати й досягла 13,4%.

Найнижчі NPL за 10 років та стабільність депозитної бази

Якість кредитного портфеля стала однією з головних позитивних тенденцій кварталу. Частка непрацюючих кредитів (NPL) скоротилася до десятирічного мінімуму — 25%. Якщо не враховувати старі проблемні кредити державних банків, включно з боргами колишніх власників ПриватБанку, показник знижується до 14,3%.

Банківські зобов’язання зростають насамперед за рахунок коштів населення. Рівень доларизації депозитів фізичних осіб зменшився до 33,6% завдяки швидшому приросту гривневих вкладів.

Суттєво зросли кошти бізнесу після короткострокового спаду — він був пов’язаний із масштабними закупівлями енергоносіїв та обладнання державними компаніями.

Ставки знижуються, прибуток зростає

Ринкові процентні ставки за кредитами бізнесу у гривні знизилися з липневого піку 16% до 15,3% річних у вересні. Найнижчу середню ставку пропонували іноземні банки — 13,7% річних.

За ІІІ квартал сектор отримав 39,9 млрд грн прибутку. Головним драйвером виступає кредитування: частка процентних доходів від кредитів у загальних процентних доходах зросла до 47,8%.

Усі працюючі банки дотримуються мінімальних вимог до капіталу, включно з коефіцієнтом левериджу.

Регуляторні зміни та потенційні ризики

До кінця 2025 року НБУ планує:

• визначити графік активації буферів консервації капіталу та системної важливості;
• оновити підхід до оцінки нормативу максимального розміру експозиції контрагента (LEX).

Водночас потенційним викликом для сектору може стати підвищення ставки податку на прибуток банків до 50% з 2026 року. За оцінками НБУ, це може негативно вплинути на стійкість банків, їхню кредитну активність, інвестиційну привабливість та перспективи приватизації державних банків.