Чому державний борг України зріс утричі: висновки аудиту Рахункової палати

11 листопада 2025 року Рахункова палата України ухвалила Звіт про результати аудиту відповідності на тему «Управління державним боргом», який охопив період 2023–2024 років та перше півріччя 2025 року.

Це перший аудит у цій сфері за останні десять років. Відповідальною за проведення аудиту виступила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Державний борг зріс утричі і перевищив 7,4 трлн грн

Аудит засвідчив суттєве зростання боргового навантаження на державний бюджет унаслідок воєнних витрат та падіння економічної активності. За оцінками Рахункової палати, державний борг України зріс утричі — до 7,4 трлн грн, а його співвідношення до ВВП коливалося від 77,8% до 90,9% (при нормативному рівні до 60%).

Протягом 2022–2024 років:

• дефіцит держбюджету зріс на 460% у 2022 році, ще на 46,1% у 2023-му і на 1,7% у 2024-му;
• витрати на обслуговування боргу становили 3,2 трлн грн — кожна п’ята гривня державного бюджету йшла на боргові зобов’язання;
• частка зовнішніх запозичень у структурі боргу зросла з 47% до 75%, що посилило залежність від зовнішніх кредиторів і валютні ризики.

«Борговий портфель України став надто вразливим до зовнішніх ризиків. Обмежені можливості внутрішнього ринку ускладнюють управління борговою стійкістю в довгостроковій перспективі», — йдеться у звіті.

Мінфін вживав заходів, але система управління залишається неефективною

Рахункова палата визнала, що Міністерство фінансів здійснювало низку кроків для оптимізації боргового навантаження:

• реструктуризацію зовнішнього боргу у 2024 році;
• операції з обміну державних облігацій на внутрішньому ринку («switch-операції»);
• випуск «військових» облігацій (залучено майже 1,4 трлн грн);
• включення бенчмарк-ОВДП у покриття обов’язкових резервів банків.

Однак аудит виявив низку системних недоліків. Зокрема:

• не затверджено середньострокові стратегії управління боргом (на 2023–2025 та 2025–2027 роки);
• Боргове агентство, створене постановою уряду ще у 2020 році, так і не розпочало роботу;
• відсутні індикатори боргових ризиків, методики їх оцінки та система прогнозування руху коштів на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР);
• інформаційна система управління держборгом (ІАС «УДБ») працює без належного захисту та автоматизації, а дані вводяться вручну.

Проблеми з управлінням ліквідністю ЄКР

Мінфін не запровадив автоматизовану систему управління ліквідністю і не затвердив методику прогнозування руху коштів ЄКР.

Аудитори зафіксували 17 випадків перевищення обсягів фінансування над плановими показниками та 15 випадків використання коштів без погодження з Мінфіном. Загалом для покриття дефіциту бюджету з ЄКР було залучено 647,3 млрд грн.

Рекомендації Рахункової палати

Голова Рахункової палати Ольга Піщанська під час представлення звіту наголосила:

«Частину недоліків, виявлених аудитом, Міністерство фінансів уже почало виправляти. Ми очікуємо виконання рекомендацій Рахункової палати та зміни підходів до управління державним боргом».

Серед основних рекомендацій — забезпечити:

1. контроль за управлінням державним боргом і визначення організаційно-методологічних засад такого управління;
2. розробку внутрішнього річного плану запозичень після ухвалення закону про держбюджет;
3. створення інформаційної системи прогнозування руху коштів ЄКР для ефективного управління ліквідністю;
4. впровадження механізму функціонування ІАС «УДБ» та обміну даними між Мінфіном і Казначейством у режимі реального часу.

Звіт передадуть парламенту та уряду

Рішення Рахункової палати та повний звіт про результати аудиту будуть надіслані Верховній Раді, Кабінету Міністрів і Міністерству фінансів, а також оприлюднені на офіційному сайті інституції.