Чи сплачують роботодавці ЄСВ за мобілізованих працівників під час війни?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зазначає Дебет-Кредит.

Так, п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України (абзац перший п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету (абзац другий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Як зазначається, для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску за найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, у розмірах, передбачених частинами п’ятою і чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464 (абзац третій п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників (абзац четвертий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Так, на підставі розрахунку, зазначеного в абзаці третьому п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями відповідно до п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиного внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Водночас вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника (абзац шостий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).