Члени ААМ надали гумдопомогу родині переселенців з Лисичанська

24 травня, представники Української асоціації лікарів амбулаторної медицини передали чергову партію гуманітарної допомоги. Цього разу її отримала сім’я Олени, що була вимушена покинути рідне місто Лисичанськ (Луганська область) через напад російських військ.

Переселенка Олена розповіла про те, як їй вдалось дістатись до Дніпра та облаштуватись тут.

“Разом з батьками похилого віку я намагалась виїхати з Лисичанська ще від початку квітня. Дорога була дуже важкою. До тітки, що живе у Старобільську, дістатись так і не вдалось. Оскільки місць, де нас могли прийняти наші знайомі, більше не було, ми їхали, куди очі дивляться. Завдяки допомозі волонтерів нам вдалось доїхати до Дніпра. Тут нас трьох поселили у спортивному залі однієї зі шкіл. Так сталось, що за тиждень перебування тут помер мій батько. Ще до війни він погано ходив та, мабуть, через сильний стрес його організм остаточно здався. Для нас це дуже велика втрата”, – сказала вона.

Також Олена додала, що згодом їх попросили з’їхати з території школи, тому вони з матір’ю були вимушені шукати новий дім.

“За цей час зі мною сталось багато дивовижних речей, я зустріла велику кількість добрих людей. Коли ми дізнались, що маємо виїжджати зі школи, ми активно почали шукати кімнату, але, на жаль, безрезультатно. Одного разу, поки я оформлювала документи в банку, моя мама чекала на мене поруч з відділенням. Чекала та плакала. До неї підійшов абсолютно незнайомий чоловік, вислухав та запропонував жити у квартирі з ним та його матір’ю. Мабуть, дива дійсно трапляються. Я вдячна всім дніпрянам, які допомагали та були добрі до нас. Я дуже вдячна також і вашій Асоціації за допомогу, вона дуже доречна”, – сказала вимушена переселенка з Лисичанську Олена.

На жаль, два будинки та квартира, що були в Олени та її родини у Лисичанську, зруйновані обстрілами. Десь там у місті залишився її рідний брат, зв’язок з яким був втрачений ще на початку травня. Ми сподіваємось, що він цілий і сім’ю Олени більше не будуть переслідувати втрати.

Сподіваємось на краще, докладаємо максимум зусиль для пришвидшення нашої перемоги!