Бронь за новими правилами: хто отримає захист від мобілізації вже з 4 грудня

В Україні до 3 лютого 2026 року продовжено воєнний стан та мобілізаційні заходи. Із 4 грудня 2025 року набуває чинності новий порядок бронювання працівників, який суттєво змінює правила для підприємств та організацій.

Нові можливості для компаній

Згідно із законом “Про внесення змін до деяких законів щодо трудових відносин в умовах воєнного стану”, підприємства оборонно-промислового комплексу та критично важливі організації тепер можуть бронювати співробітників без обмежень за кількістю. Це дозволить зберігати повний штат, якщо він необхідний для виконання завдань.

Важливим нововведенням стало те, що бронювати можна і тих працівників, які мають проблеми з військово-обліковими документами, не оновили персональні дані або навіть перебувають у розшуку за порушення правил мобілізації. Раніше такі категорії автоматично втрачали право на бронь. Проте діє обмеження: бронь надається лише на 45 календарних днів із моменту працевлаштування. За цей час працівники мають виправити документи та знятися з розшуку. Якщо цього не зробити, роботодавець може звільнити їх після закінчення терміну.

Бронь не звільняє від штрафів за статтями 210 і 210¹ КУпАП. Оформити бронювання за новими правилами можна лише один раз на рік.

Хто має право на бронь

Відповідно до статті 25 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та постанови Кабміну №76, бронюванню підлягають:

• працівники органів державної влади та місцевого самоврядування;
• співробітники правоохоронних і судових органів, включно з Нацполіцією, НАБУ, ДБР, прокуратурою, ДСНС, БЕБ та іншими структурами;
• працівники підприємств, що виконують мобілізаційні завдання;
• співробітники критично важливих підприємств для армії, економіки та життєзабезпечення населення, а також їхні кінцеві власники.

Чи знизять мобілізаційний вік в Україні – думка війського

Як писав Главред, командир 93 ОМБр “Холодний Яр” Шаміль Куртков вважає, що зниження мобілізаційного віку до 18 років в Україні стає реалістичним кроком через поточну ситуацію на фронті.

За його словами, добровільно-примусова мобілізація мала б бути запроваджена ще на початку війни, проте практика показує, що рішення ухвалюють із запізненням. “Швидше за все, ми почнемо мобілізовувати їх тоді, коли вже треба було зробити ще вчора”, – зазначив Куртков.

Експерт підкреслює, що такий крок може стати вимушеним через нестачу ресурсів та потребу у поповненні ЗСУ, і водночас нагадує про важливість ретельного підходу до організації мобілізації молоді.

Мобілізація в Україні – останні новини

Раніше Главред розповідав, що у Верховній Раді обговорюють посилення відповідальності для військовозобов’язаних, які намагаються уникнути мобілізації під час війни. Законодавці прагнуть створити реальні наслідки для тих, хто ігнорує свій конституційний обов’язок захищати державу.

Також Міністерство оборони повідомило про розширення можливостей застосунку “Резерв+”: тепер військовозобов’язані можуть отримати відстрочку від служби, якщо їхній батько або мати має інвалідність I чи II групи.

Нагадаємо, що нардеп Федір Веніславський говорив, що в Україні діє директива, що передбачає мобілізацію чоловіків віком 50–60 років лише за окремим розпорядженням Генерального штабу – це є узгодженою позицією військового керівництва.