Брюссель б’є по криптосхемах Москви: під санкціями — платіжний агент A7

Рішення Європейського Союзу від 15 липня 20225 року включити російську компанію А7 до санкційного списку проливає світло на ще один прихований механізм, за допомогою якого російський режим обходить міжнародні фінансові обмеження. У центрі уваги — платіжна інфраструктура, створена за ініціативи Промсвязьбанку та пов’язана з молдовським бізнесменом Іланом Шором, що вже фігурує в низці корупційних та політико-фінансових скандалів.

Інженерія обходу

A7 була задумана як альтернатива класичним каналам транскордонних розрахунків, які опинилися під санкціями через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. В умовах, коли державні банки РФ практично відрізані від SWIFT і міжнародної банківської інфраструктури, виникла потреба в обхідних каналах з мінімальною прозорістю.

Саме так з’явилася криптовалютна одиниця A7A5, яка, за даними Financial Times, за перші чотири місяці існування перевела через криптобіржу Grinex понад $9,3 млрд. Це вражаючий обсяг для новоствореного стаблкоїна, який номінально забезпечується депозитами в рублях у банках із кореспондентськими рахунками в Киргизії. Така структура дозволяє A7 імітувати повноцінний валютний обіг, обходячи західні обмеження.

Лояльність до режиму — об’єктивна умова

Офіційно компанія A7 позиціонує себе як платіжна платформа для міжнародного бізнесу, що «не залежить від санкційного тиску» і «продовжує працювати в штатному режимі». В коментарі для Reuters компанія запевнила, що її інфраструктура розроблена так, аби санкції «не могли вплинути на виконання зобов’язань перед клієнтами».

Насправді ж ЄС прямо вказує: A7 не просто обслуговує бізнес, а активно використовується для фінансування проросійських кампаній у Молдові, втручання у виборчі процеси, дестабілізацію демократичних інституцій. Сам Ілан Шор, який заявив про плани A7 розширити географію валютних переказів уже найближчим часом, перебуває під санкціями США, Великої Британії та ЄС, а в самій Молдові — засуджений за фінансове шахрайство.

A7 як приклад нової “цифрової тінізації”

Сама платформа позиціонується як технологічна альтернатива SWIFT: вона працює із широким спектром валют (юань, долар, євро, дирхам), а в теорії — може обробляти операції в будь-якій валюті за погодженням із контрагентами. Така гнучкість, разом із відсутністю банківського нагляду, робить її привабливою для тіньових потоків з РФ, зокрема у сфері імпорту товарів подвійного призначення, фінансування приватних військових компаній, підкупу політичних сил у сусідніх державах.

Особливу увагу викликає роль Grinex — маловідомої криптобіржі, яка фактично стала хабом для ліквідності A7A5. Її можна розглядати як наступницю Garantex — російської криптобіржі, яку раніше заморозили США через причетність до фінансування «вагнерівців» та ринку нелегальної зброї.

Системний підхід Кремля

A7 — не поодинокий випадок. За останні роки Росія демонструє системний підхід до створення інфраструктури “економічної автономії”: з власними платіжними картками «Мир», національною міжбанківською системою передавання повідомлень (аналог SWIFT), цифровим рублем та стаблкоїнами. Мета — мінімізувати вплив західних санкцій і зберегти глобальні економічні зв’язки, особливо з країнами «дружнього поясу».

Проте A7 особливо небезпечна тим, що поєднує криптоінструменти, державну підтримку і геополітичні інтереси, діючи на межі законності в міжнародному фінансовому полі.

Висновок

Санкції ЄС проти A7 — це сигнал не лише про реакцію на втручання в Молдові, а й про глибше розуміння нових механізмів фінансування Кремля. A7 — це не просто платіжна система. Це — гібридна структура, що поєднує технології, крипту і політику в одному флаконі. Її подальше функціонування свідчитиме або про слабкість міжнародного санкційного механізму, або ж про потребу нової координації зусиль у сфері фінансової безпеки — як цифрової, так і геополітичної.