Bloomberg розповів, як російська війна проти України змінила Європу

Через чотири роки після повномасштабного вторгнення росії в Україну Європа переживає найглибшу трансформацію з часів завершення холодної війни. Війна, розпочата рф 24 лютого 2022 року, не лише зруйнувала українські міста й змусила понад 10 млн людей залишити домівки, а й кардинально змінила Європу. Bloomberg описує, як змінилися економічна модель, безпекова архітектура та політичні меседжі континенту.

1. Кінець енергетичної залежності від росії

До війни рф була головним постачальником нафти й газу до Європи. Розрив цих зв’язків став економічним шоком для промисловості, особливо для Німеччини.

Показовим прикладом є німецька хімічна компанія SKW Stickstoffwerke Piesteritz GmbH, що працює з 1915 року. Після втрати доступу до дешевого російського газу витрати на енергію для енергоємних виробництв різко зросли.

«Йдеться вже не про прибутковість чи скорочення інвестицій. Йдеться просто про виживання», – заявляв голова компанії Петр Цінгр.

Берлін зміг знайти альтернативних постачальників і розбудувати нову інфраструктуру, але довоєнна модель дешевої енергії з росії, схоже, не повернеться.

2. Європа переходить у «режим оборони»

Генеральний секретар Марк Рютте у грудневій промові попередив: «Ми повинні бути готові до війни таких масштабів, яку пережили наші дідусі та прадідусі».

Країни НАТО погодилися збільшити витрати на оборону до 5% ВВП – безпрецедентний крок за останні десятиліття. Це не лише реакція на вимоги президента США Дональда Трампа, а й усвідомлення реальної загрози з боку москви.

«Найбільша зміна полягає в тому, що Європа прокинулась і перейшла в оборонний режим по широкому фронту», – зазначила віцепрезидентка Єврокомісії Хенна Вірккунен.

Фінляндія та Швеція відмовилися від політики нейтралітету й приєдналися до НАТО, фактично перетворивши Балтійське море на простір домінування Альянсу.

3. Німеччина: від пацифізму до переозброєння

Особливо помітною є трансформація Німеччини, зазначає Bloomberg.

«Те, що ми колись називали нормативним Заходом, більше не існує в такій формі», – визнав канцлер Фрідріх Мерц.

Берлін затвердив рекордні оборонні контракти на 50 млрд євро, повертає добровільну військову службу й не виключає відновлення призову. Акції оборонного гіганта Rheinmetall AG зросли більш ніж на 1600% за чотири роки.

Аналітики вважають, що саме Німеччина стає ядром нової військової спроможності Європи, попри внутрішній спротив і зростання популярності проросійської партії «Альтернатива для Німеччини».

4. Тріщина у трансатлантичних відносинах

Політика адміністрації Трампа посилила відчуття невизначеності в Європі. Тиск Вашингтона на Київ із вимогами припинити війну та сумніви щодо гарантій безпеки НАТО стали для ЄС сигналом, що Європа має самостійно відповідати за власну оборону.

«Міжнародний порядок зараз руйнується кувалдою», – заявив нещодавно голова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішінгер.

«Якщо росія спробує атакувати країни НАТО після припинення вогню в Україні, послання з Вашингтона є чітким: європейці – перші, хто має реагувати», – пояснив колишній високопосадовець НАТО Каміль Гран.

5. Україна як лабораторія нової війни

Війна в Україні стала полігоном для сучасних військових технологій – від FPV-дронів до дистанційних наземних платформ.

Європейські оборонні компанії, зокрема KNDS NV, Leonardo SpA та Diehl BGT Defence GmbH, працюють на межі виробничих можливостей.

«Тепер виклик полягає не в нестачі замовлень, а в тому, як швидко й масово ви можете виробляти», – зазначає Каміль Гран.

6. Геополітичне протверезіння

Європа усвідомила власні слабкі сторони.

«Європа не має великої геополітичної сили в цьому світі. У багатополярному порядку вирішальними є військова потужність, ресурси та партнерства. Європа сильна лише в останньому», – констатувала керівниця з геополітики Amundi Investment Institute Анна Розенберг.

Східноєвропейські держави – Польща та країни Балтії – мають моральний авторитет, адже роками попереджали про небезпеку з боку кремля. Питання розширення ЄС знову стало актуальним – Україні та Молдові відкрито шлях до членства.

«Ми рухаємося до того, щоб стати значущим і вагомим військовим актором. Це величезна зміна, як порівняти з останніми 30 роками», – констатував Вольфганг Ішінгер, колишній посол Німеччини в США.

Як стверджує Bloomberg, війна росії проти України зруйнувала ілюзію про стабільний порядок у Європі. Континент більше не впевнений у власній безпеці, а дешеву енергію зі Сходу не вважає основою економічного процвітання.

Нагадаємо: Польща і Естонія попередили, що росія використовує переговори лише для того, щоб відновити відносини з США. Справжня мета кремля – зробити переговори інструментом для затягування війни, стверджують вони.