Як «коронавірусні» правові норми досі впливають на процедури банкрутства

Редакцiя
21 червня 2023, 14:54
90921 хвилину читати

Суд повинен мати серйозні підстави, щоби продовжити строки в процедурі розпоряджання майном

  • Посилання скопійованоlink copied

Хоч як дивно це визнавати, але в Україні ще діє карантин щодо COVID-19 — уряд продовжив його до кінця цього місяця, до 30 червня 2023 року.

І якщо для переважної більшості громадян ця подія лише привід для усмішки, то для юристів дія карантину означає чинність тих законодавчих норм, які були прийняті на початку пандемії для урахування карантинних обмежень, зокрема, щодо строків судового розгляду.

Які законодавчі норми можуть впливати на розумний строк судового розгляду:

  • Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
  • постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами);
  • Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-IX) і всі подальші укази та закони щодо продовження строку воєнного стану.

Крім того, карантинні зміни торкнулись і банкрутного законодавства. Пункт 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) визначає таке:

суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпоряджання майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Також на період дії карантину та протягом 90 днів з дня скасування карантину зупиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника.

Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються. Прострочені зобов’язання, передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

Продовження строків судом

Отже, повертаємось до можливостей суду: клопотання про продовження відповідних строків може бути подано як комітетом кредиторів, арбітражним керуючим, так і окремим кредитором. Але продовження строків є правом суду за наявності певних умов, викликаних саме обставинами, пов’язаними зі вжиттям заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Так, у постанові від 13 грудня 2022 року у справі № 904/4608/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив таке.

Зі змісту оскаржених судових рішень не випливає наявність відповідних обставин, пов’язаних із заходами запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, які би перешкоджали розгляду питання щодо переходу до наступної процедури банкрутства.

У цій справі Суд розглядав скаргу кредитора щодо скасування судових рішень із вимогою передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії розпоряджання майном.

Відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 58 КУзПБ) у випадках, передбачених цим кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Тобто на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, такі чинники:

  • закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпоряджання майном;
  • наявність ознак банкрутства;
  • наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та, відповідно, відсутність пропозицій щодо санації боржника.

Процедури банкрутства за приписами КУзПБ мають строковий характер. Процедура розпоряджання майном запроваджується господарським судом на строк до 170 календарних днів одночасно з винесенням ухвали про відкриття провадження у справі. А продовження строку розпоряджання майном можливе лише в межах граничних строків, визначених ч. 2 ст. 49 КУзПБ.

Розумні строки

Чому строки важливі? Україна є учасницею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де в п. 1 ст. 6 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статистика Європейського суду з прав людини за 2022 рік свідчить, що зі 144 рішень у справах проти України у 141 з них визнали щонайменше одне порушення Конвенції. Зокрема, є 45 порушень ст. 6 щодо тривалості судового провадження.

У зазначеній вище справі судді ВС обґрунтовували необхідність дотримання розумних строків такою практикою ЄСПЛ:

  • у справі «Сюрмелі проти Німеччини» від 8 червня 2006 року ЄСПЛ визнав порушенням п. 1 с. 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося в судах понад 16 років, та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру тривалого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини;
  • рішення ЄСПЛ від 8 листопада 2005 у справі «Смірнова проти України», від 27 квітня 2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», де ЄСПЛ дійшов висновку, що обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається передусім на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції;
  • у рішенні ЄСПЛ від 30 листопада 2006 у справі «Красношапка проти України» зазначено, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ;
  • у рішення ЄСПЛ від 20 листопада 2011 у справі «Рисовський проти України» йдеться про покладений на державні органи обов’язок щодо дотримання принципу «належного урядування», і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків.

Тобто ми бачимо, що суд повинен мати серйозні підстави, щоби продовжити строки в процедурі розпоряджання майном, простого посилання на карантинні норми недостатньо – потрібно дійсно вказати на реальні обставини, які би перешкоджали виконати певну процедуру у визначений строк.

Зрозуміло, що закінчення карантину у нас уже видно на горизонті, але нові масштабні проблеми, пов’язані з воєнним станом і окупацією, на жаль, також сповільнюють процедури в банкрутстві на такий самий невизначений строк, як і сама війна. Тож розумні строки в процедурах банкрутства в нових «воєнних» рішеннях Верховного Суду, можливо, будуть містити методику розрахунку співзалежності кількості годин повітряної тривоги та (не-) порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Автор: Віталій Нестор, адвокат, арбітражний керуючий

Джерело

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Комунальне господарство

Статті • Банкрутство
«Відсутніх боржників» швидко ліквідовували та визнавали погашеними їх борги перед кредиторами

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Одним із найпоширеніших наслідків банкрутства для юридичної особи являється відсутність можливості контролю над власною компанією та вимушене припинення її діяльності

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Процедура превентивної реструктуризації обіцяє бути найшвидшою процедурою з існуючих сьогодні процедур банкрутства

Банкрутство

Статті • Банкрутство
Рада ухвалила два закони, які змінюють правила процедури банкрутства

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Власники групи компаній “Агромарс” ухиляються від сплати боргів

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Юристи визнають, що кредитні боржники рідко виграють у судах