Досудова санація, або Рятівна соломинка для боржника

Досудова санація — це ефективний інструмент, який може забезпечити збереження суб’єкта господарювання, дозволити розрахуватись з кредиторами на вигідних для всіх учасників умовах і запобігти банкрутству. У зв’язку з нестабільним становищем економіки у світі, спричиненим низкою факторів, значна кількість підприємств опинилися в ситуації фінансової кризи. Далеко не всі товариства можна назвати повністю неплатоспроможними. Підприємство може бути працюючим і таким, що отримує певний дохід, а скрутне фінансове становище є лише тимчасовим явищем.

Головна мета, яку має переслідувати товариство в такій ситуації — відновлення платоспроможності, проведення розрахунків з кредиторами, збереження робочих місць та суб’єкта господарювання. Санація як один зі способів відновлення платоспроможності боржника передбачена положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (далі — КУзПБ). При цьому боржник може застосувати два способи реабілітації фінансового становища свого підприємства — як у судовому, так і в позасудовому порядку.

Законодавець у такий спосіб надає боржнику унікальну можливість без будь-якого ініціювання судових процедур банкрутства та відкриття провадження у справі про банкрутство розпочати досудову санацію з метою оздоровлення його фінансово-господарського становища, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. На практиці процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство не можна назвати затребуваною та поширеною серед боржників. Це зумовлено певним острахом застосування невідомої процедури, наявністю низки спірних питань, які не врегульовано КУзПБ, та відсутністю судової практики.

Як стає зрозуміло з повідомлень на сайті ВГСУ, з дати введення в дію 21 жовтня 2019 р. КУзПБ застосувати механізм процедури досудової санації намагались лише 5 товариств, з яких затверджено план санації по 4. Однак вказані острахи насправді є невиправданими, оскільки досудова санація — це реальна можливість оздоровлення та відновлення платоспроможності підприємства без загрози визнання його банкрутом. Ця процедура дозволяє забезпечити дотримання балансу інтересів як кредиторів, так і боржника, адже обидві сторони мають шанс задовольнити свої потреби: кредитор — повернути кошти, а боржник — розрахуватись і працювати далі.

Строк санації необмежений

КУзПБ вніс позитивні зміни до процедури досудової санації, які, можливо, збільшать рівень попиту на її застосування на практиці. Однією з таких змін є необмеженість у строках, адже попередній Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон про банкрутство) передбачав, що план досудової санації має бути розрахований на строк, який не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом цього плану, та може містити умови щодо відстрочення або розстрочення заборгованості на строк, що перевищує 12 місяців.

Натомість КУзПБ не обмежує учасників у строках, які необхідні для фінансового оздоровлення та погашення вимог кредиторів, та передбачає, що у плані санації визначаються строки погашення вимог кредиторів. Отже, боржник має можливість самостійно визначити, який період часу йому потрібен для того, щоб реалізувати план досудової санації.

Аналіз судової практики свідчить, що вказані зміни діють, і боржники встановлюють прийнятний для них строк досудової санації. Так, ухвалою ГС Київської області від 10 червня 2020 р. у справі №911/482/20 затверджено план санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, де строки відновлення платоспроможності боржника складають 15 років.

Перевагами досудової санації відповідно до КУзПБ також можна назвати можливість списання безнадійної заборгованості перед державними органами. У разі, якщо планом санації передбачені розстрочка, відстрочка чи списання податкової заборгованості, він вважається автоматично схваленим без погоджень з контролюючим органом. При цьому податковий борг за строк, який передував 3 рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним.

Виконання інших вимог кредиторів боржник може розстрочити, відстрочити, списати на вигідних як для боржника, так і для кредиторів умовах. Також боржник може передбачити поділ кредиторів на категорії залежно від виду вимог та встановити різні умови повернення боргів для кожної категорії кредиторів.

Санація може стосуватися не всіх кредиторів

Одним з проблемних питань, яке може виникнути у боржника під час підготовки плану досудової санації та вирішення питання щодо умов погашення вимог кредиторів, є питання, яких кредиторів можна включати до плану санації та яким чином визначити суму боргу, якщо вона має тенденцію змінюватись. Положення КУзПБ, якими регулюється процедура досудової санації, свідчать, що в ньому не міститься обов’язку включати до плану санації вимоги всіх кредиторів, тобто боржник самостійно обирає, яку заборгованість він не спроможний реально погасити без застосування процедури досудової санації, та вносить її до відповідного плану

У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 р. у справі №904/3325/20 сформовано наступні висновки: «Ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено конкретні вимоги щодо змісту плану досудової санації. Системний аналіз даної статті засвідчує, що включення кредиторів до реєстру кредиторів та плану санації, їх поділ на категорії у залежності від виду вимог до боржника, встановлення порядку задоволення їх вимог та визначення необхідного строку проведення процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство є правом боржника, який ініціює процедуру досудової санації».

В ухвалі Господарського суду Київської області від 10.06.2020 р. у справі №911/482/20 зазначено: «Суд констатує, що відповідно до положень ч. 10 ст. 5 Кодексу, затверджений господарським судом план санації є обов`язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації. Зміни до плану санації вносяться у порядку, встановленому для його затвердження. Таким чином, планом санації боржника врегульовано лише порядок погашення заборгованості, включеної до нього, і такий порядок є обов`язковим для кредиторів. Відносно грошових вимог, які не включено до графіку погашення згідно плану санації, кредитор не позбавлений можливості реалізувати своє право, передбачене законодавством, у т.ч. шляхом звернення в межах відповідної суми боргу до суду про стягнення заборгованості або вчинення заходів з метою внесення у передбаченому Кодексом порядку змін до плану санації».

Таким чином, законодавець надав боржнику, який ініціює процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, право обирати кредиторів, борги яких будуть погашатись на умовах плану досудової санації. При цьому сума боргу визначається боржником станом на певну дату згідно даних його бухгалтерського обліку. Очевидно, що розмір такої заборгованості може не співпадати з тим, на який розраховує кредитор. Однак у такому випадку наявність відповідних розбіжностей, по-перше, не є підставою для відмови у затвердженні плану санації, по-друге, може мати місце та не свідчить про погашення таких вимог або автоматичне їх включення до плану санації і погашення їх на умовах такого плану. Кредитори, вимоги яких не були включені до плану досудової санації, не обмежені в реалізації свого права стягувати свій борг у порядку позовного та виконавчого провадження.

У постанові Східного апеляційного господарського суду від 19 листопада 2020 р. у справі №922/2071/20 сформовано наступні висновки: «Існування зазначених розбіжностей та затвердження плану досудової санації не передбачено підставою погашення відповідних вимог, які не внесені до такого плану, а існуючий спір може бути вирішений у судовому порядку та відповідне стягнення здійснене в порядку виконання судового рішення».

У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 р. у справі №904/3325/20 сформовано наступні висновки: «Щодо розбіжностей між сумами кредиторської заборгованості боржника, зазначеної у плані санації, та тієї, що обліковується у кредитора, наведене не свідчить про недостовірність зазначених відомостей, а лише констатує можливу спірність неврахованої у плані санації суми заборгованості, проте це не позбавляє кредитора права на доведення обґрунтованості заявлених до боржника вимог в окремому судовому провадженні, відповідно, стягнення якої може бути здійснене в порядку виконання судового рішення».

Водночас КУзПБ надає і кредиторам багато можливостей з метою дотримання їхніх інтересів. Зокрема, у разі, якщо кредитор, який не брав участі у схваленні плану досудової санації, доведе, що під час ліквідації його вимоги будуть задоволені в обсязі значно більшому, ніж під час досудової санації, господарський суд повинен відмовити у схваленні плану санації.

Також план санації має містити заходи щодо нагляду за виконанням плану санації, які дозволяють кредиторам контролювати процес. У разі формального підходу боржника до своїх обов’язків кредитор має процесуальну можливість звернутись до суду з заявою про припинення процедури санації.

Досудова санація є ефективним інструментом, який може забезпечити збереження суб’єкта господарювання, дозволити розрахуватись з кредиторами на вигідних для всіх учасників умовах і запобігти банкрутству. КУзПБ вдосконалив цю процедуру задля збільшення її привабливості. При цьому забезпечено захист інтересів як кредиторів, так і боржника, тому сподіваємось, що цей інструмент не буде залишатись поза увагою підприємств, які опиняються в тяжкому фінансовому становищі, та стане рятівним для відновлення їх платоспроможності.

Джерело: “Юридична газета”