Ініціювати відсторонення арбітражного керуючого має тільки учасник справи, – Робоча група з питань банкрутства

Глушко Сергій
22 квітня 2021, 18:19
112754 хвилини читати

Робоча група з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства продовжує розгляд пропозицій до законопроекту №4409

  • Посилання скопійованоlink copied

Висловити своє бачення до положень проекту Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (реєстр. № 4409) на Робочій групі з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства, засідання якої відбулось у форматі відеоконференції 22 травня, попросили суддю Господарського суду Луганської області Олену Фонову. Вона запропонувала зміни до окремих положень законопроекту, які викликали жваве обговорення між учасниками засідання.

За якими правилами розглядати позовні заяви учасників провадження

Суддя звернула увагу на ч.2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), яка стосується порядку розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Законопроектом № 4409 запропоновано внести до неї абзац наступного змісту: «Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження». Автори заявляють, що законодавча правка направлена на зменшення строків провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

О.Фонова

На думку Олени Фонової, спрощене позовне провадження не зовсім підходить для розгляду заяв кредиторів щодо встановлення зобов’язань боржника. «Повинно бути повноцінне позовне провадження, адже в одній справі може бути декілька таких заяв. Для суду це великий обсяг роботи. Одного разу у мене ухвала вийшла на 74 сторінках за заявами 10 кредиторів», – зазначила суддя. Крім того, нагадує вона, у спрощеному провадженні є певні фільтри, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, які не підходять для складних справ.

«Може, замість слова «розглядаються» написати «можуть розглядатися?», – запитав арбітражний керуючий Денис Ткаченко.

«Визначеного Господарським процесуальним кодексом для спрощеного провадження часу може не вистачити для встановлення об’єктивної істини», – знову заперечила Фонова.

Члени робочої групи вирішили ще раз вивчити думку суддів усіх інстанцій щодо даного питання. «Попрошу Верховний Суд запитати суддівську спільноту про те, як краще на їх думку розглядати заяви в межах справи про банкрутство, щоб це було просто і швидко», – підсумував голова робочої групи народний депутат Тарас Тарасенко.

Заяви про відсторонення арбітражного керуючого, подані не учасниками справи, – в бан

Доповнення, вважає Олена Фонова, потребує ч.4 статті 28 КУзПБ. Вона стосується умов, за яких арбітражного керуючого можна відсторонити господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

Проблема полягає в тому, що суд отримує чимало відповідних заяв про відсторонення арбітражного керуючого, які продукують не учасники справи про банкрутство.

Олена Фонова запропонувала доповнити ч.4 статті 28 КУзПБ абзацом: «Якщо заяву про відсторонення арбітражного керуючого подає не учасник провадження у справі, то така заява залишається судом без розгляду». Адже, на жаль, КУзПБ не регулює питання легітимності вимог, а тому судам доводиться витрачати час на аналіз усіх заяв і заявників.

Позицію судді підтримав арбітражний керуючий Анатолій В’язовченко. «Канцелярії судів приймають все, що завгодно, не аналізуючи текстів. Тому, коли цей спам потрапляє до судді, йому необхідно прийняти рішення. Щоб уникнути цієї непотрібної процедури, судді необхідна процесуальна норма», – підтверджує він.

Інші арбітражні керуючі також підтримали такий підхід та правку судді, вважаючи, що вона уточнить права суду, навіть якщо буде дублювати загальну норму.

За чиєю заявою мають відкриватися провадження у справі про банкрутство?

Часто виникає ситуація, коли до суду стосовно одного боржника практично одночасно надходять заяви від декількох кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Щоб вирішити питання, за чиєю заявою відкривати провадження, суддя Господарського суду Луганської області пропонує додати абзац до ч.4 статті 34 КУзПБ: «У разі подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство до відкриття провадження, господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що була подана першою, у разі відповідності її вимогам Кодексу, відкриває провадження у справі про банкрутство. Щодо решти заяв – залишає їх без розгляду».

В.Філатов

Підтримуючи позицію судді щодо черговості, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов все ж таки зауважив, що не можна робити з кожної статті Кодексу інструкцію. Він навів положення ч. 1 ст. 37 КУзПБ, де вирішена проблема черговості розгляду заяв. Абзац 4 даної частини говорить про те, що Господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо стосовно боржника вже відкрито провадження.

Тарас Тарасенко запропонував залучити до роботи Державну судову адміністрацію, і разом з нею додатково розробити якійсь механізм для подібних заяв кредиторів, щоб вони стосовно одного боржника автоматично потрапляли не до кількох, а до одного судді. Так буде простіше ухвалювати рішення.

Як не допустити банкрутства боржника-фізичної особи

Увагу членів робочої групи було звернуто на суперечливість положень статті 115 Кодексу, у якій йдеться про підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця.

За словами Олени Фонової, у частині першій статті говориться, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, але наступна частина статті нівелює ці підстави.

У другій частині статті 115 говориться, що боржник має право звернутися до господарського суду, якщо він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців.

«Однак, розмір кредиту може бути 2-3 тисячі гривень, чи плановий платіж по договору реструктуризації комунальних платежів у сумі 500 гривень. І тоді боржник може почекати два місяці, не платити, і потім може ініціювати банкрутство. Існування боргу в 30 мінімальних зарплат в такому разі не потрібно встановлювати», – підкреслює суддя.

Владислав Філатов також погодився, що у статті 115 Кодексу змішані «люди й коні».

Члени робочої групи вирішили, що правкою до законопроекту № 4409 приберуть виявлену неузгодженість між положеннями статті 115 КУзПБ.

Наступне засідання робочої групи відбудеться 29 квітня.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Не всі порушення проектної документації під час будівництва будуть автоматично призводити до визнання об’єкту самочинно збудованим, а лише істотні та встановлені законом

Законодавство

Статті • Влада i люди
Скасування Господарського кодексу більше нагадує дивний спосіб лікування головного болю за допомогою гільйотини

Законодавство

Статті • Влада i люди
Пенсія призначається незалежно від тривалості служби

Законодавство

Статті • Влада i люди
Cпрощений режим регулювання трудових відносин дозволяє у трудовому договорі визначати додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін

Законодавство

Статті • Влада i люди
Переважно благодійними питаннями опікуються юридичні утворення, тобто саме вони мають виступати податковими агентами

Законодавство

Статті • Влада i люди
Метою закону є регулювання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі