Від яких перевірок податківців страждають підприємці і до чого їм готуватися

Редакцiя
5 жовтня 2021, 07:40
2646 хвилин читати

Значна увага ревізорів прикута до суб’єктів великого підприємництва, у яких обсяг можливих порушень та, відповідно, податкових донарахувань найбільший

  • Посилання скопійованоlink copied

Кількість судових справ між платниками податків та податковими органами за час карантину збільшилась із 88 910 справ до 93 870 (станом на 01.01.2021 року). Такі цифри, оприлюднені Державною податковою службою України, викликали шквал критики зі сторони платників податків, які і без фіскального тиску з труднощами переживали перші локдауни.

Однак статистика судових спорів між платниками та податковою має певний часовий лаг, оскільки після завершення перевірки настає етап надання заперечень платником податків, оскарження рішень місцевих податкових до ДПС України і тільки потім суд. Тому зростання кількості судових спорів із податковою за підсумками 2020 року – це, значною мірою, наслідок контрольно-перевіряльної діяльності кінця 2019-го – початку 2020 року.

Натомість статистика судових спорів на 01.08.2021 року демонструє зменшення загальної кількості справ до 61 700. Крім спаду щодо кількості спорів, відбулося й зниження їх суми із 313,2 млрд грн до 270,1 млрд грн. Одним із ключових чинників, які спричинили таку низхідну тенденцію, стало запровадження мораторію на проведення більшості видів податкових перевірок.

Згідно з даними ДПС, за 11 місяців 2020 року було проведено 21 900 документальних перевірок в порівнянні з 36 500 за аналогічний період 2019-го (зменшення на 40%).

Водночас фактичних перевірок було проведено 14 100, що практично відповідає минулорічному показнику (14 800). Причина – мораторій не поширюється на фактичні перевірки, що стосуються підакцизних товарів (алкоголь, тютюнові вироби, пальне).

Даними про нелегальні продажі підакцизних товарів рясніють інформаційні повідомлення ДПС про її успіхи в боротьбі з тіньовим ринком. На противагу їм низка анонімних телеграм-каналів, присвячених податковій тематиці, публікують численні факти фіксації торгівлі «з розкладок під відкритим небом» безакцизними цигарками та алкоголем, а також відзначають на картах відкриття нових нелегальних автозаправок.

Як би не розвивалася ситуація з карантином і мораторієм на проведення перевірок, учасникам ринку підакцизних товарів потрібно завжди бути готовими до візиту контролерів, оскільки акцизний податок – це суттєва частка надходжень до бюджету. Влада на всіх рівнях тримає на контролі його належне справляння.

У статистиці податкової служби щодо перевірок фіскали відзвітували, що перевірки 2020 року зачепили лише 0,6% усіх платників податків, із них 14% суб’єктів великого підприємництва, 2% – середнього, 0,5% – малого.

Таким чином, основна увага ревізорів прикута до суб’єктів великого підприємництва, у яких обсяг можливих порушень та, відповідно, податкових донарахувань значно більший, ніж у суб’єктів середнього та малого підприємництва. Відтак великі платники завжди перебуватимуть у фокусі.

Останні зміни до податкового законодавства дають підставу припускати, що значно посилиться фіскальний контроль над міжнародними транзакціями та особистими фінансами фізичних осіб.

Щодо першого блоку, то Олексій Любченко, перебуваючи ще в статусі голови ДПС, у інтерв’ю заявив, що «бізнес шанованих людей» за три роки вивів з України понад $22 млрд».

Для боротьби з виведенням прибутків у офшори Верховна Рада України у 2020–2021 роках прийняла низку законів, які посилять контроль за транскордонними операціями. Такі заходи – це усталена практика багатьох країн, що базується на загальних рекомендаціях Організації економічного співробітництва та розвитку. Перші результати таких змін можна буде відчути уже в 2022 році, адже оновлену звітність платники податків подадуть уже до 1 жовтня 2021 року.

Однак найбільше драматизму очікується саме в сфері особистих фінансів.

  1. По-перше, з наступного року вступають у силу норми про КІК (контрольовані іноземні компанії). Україна дізнається про всі іноземні компанії, якими володіють українські резиденти, а також про обсяг їхніх доходів, з яких, у деяких випадках, необхідно буде сплачувати податки в Україні.
  2. По-друге, Київ поспішає запустити автоматичний обмін інформацією з іншими країнами, наслідком чого стане отримання відомостей про закордонні рахунки податкових резидентів України.
  3. По-третє, уже зараз народні депутати та усі профільні органи та міністерства напрацьовують законодавство щодо непрямих методів податкового контролю за платниками податків – фізичними особами.

Останнє нововведення дасть змогу податківцю порівнювати рівень витрат фізичної особи з рівнем її офіційних доходів та сплачених податків. До прикладу, якщо особа є власником розкішних автомобілів на мільйони доларів, однак її офіційний дохід не покрив би навіть витрат на заправку, вважатиметься, що фізична особа отримала дохід у розмірі вартості автомобілів і повинна сплатити до бюджету ПДФО 18% та військовий збір у розмірі 1,5%.

Цей приклад грубо ілюструє суть непрямих методів податкового контролю, які уже давно перебувають в арсеналі податкових органів, однак до цього моменту не могли ефективно використовуватися для переслідування правопорушників.

Імовірно, на першому етапі візити фіскалів слід очікувати тим фізичним особам, у яких рівень життя дуже сильно контрастує з рівнем офіційних доходів.

Найпростішим відслідковуванням цього якраз стануть реєстри нерухомості та транспортних засобів. Однак у подальшому не можна виключати, що навіть селфі з відпочинку та пости в соцмережах будуть використані як докази неспівмірності офіційних доходів і рівня витрат.

Проєктуючи на найближчі кілька років податковий ландшафт України, можна безпомилково спрогнозувати спроби законодавців та фіскальних органів затягти паски для транснаціональних компаній і звузити можливості виведення доходів у офшори. А також переведення фокусу на перевірки фізичних осіб, зважаючи на величезний банк інформації, який згенерується податковою в найближчі кілька років.

Що ж до діяльності новоствореного БЕБ (Бюро економічної безпеки), то поки що рано робити припущення, буде це фаховий аналітичний орган чи чергова реанімація «кращих традицій» переслідувань податковою міліцією.

Автор: Василь Андрусяк, адвокат, член Асоціації правників України та Спілки податкових консультантів України

Новини за темою

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Регуляторна політика

Статті • Влада i люди
Чим прозоріша система, тим менше пільг й менше порушень

Регуляторна політика

Статті • Влада i люди
Зміни до Земельного кодексу щодо продажу земельних ділянок на електронних торгах не узгоджуються з положеннями законодавства, що регулюють процедуру продажів у виконавчому провадженні

Регуляторна політика

Статті • Влада i люди
Влада хоче кардинально змінити оподаткування операцій на ринку нерухомості

Регуляторна політика

Статті • Влада i люди
"Маємо вчитися працювати, виходячи з реалій сьогодення, а також взаємодіяти між собою й із зовнішнім світом”, — впевнені стейкхолдери сфери банкрутства

Регуляторна політика

Статті • Влада i люди
Жорстку дисциплінарну практику, незважаючи на її подальше успішне оскарження в судах приватними виконавцями, регулятор припиняти не збирається