Однак статистика судових спорів між платниками та податковою має певний часовий лаг, оскільки після завершення перевірки настає етап надання заперечень платником податків, оскарження рішень місцевих податкових до ДПС України і тільки потім суд. Тому зростання кількості судових спорів із податковою за підсумками 2020 року – це, значною мірою, наслідок контрольно-перевіряльної діяльності кінця 2019-го – початку 2020 року.
Натомість статистика судових спорів на 01.08.2021 року демонструє зменшення загальної кількості справ до 61 700. Крім спаду щодо кількості спорів, відбулося й зниження їх суми із 313,2 млрд грн до 270,1 млрд грн. Одним із ключових чинників, які спричинили таку низхідну тенденцію, стало запровадження мораторію на проведення більшості видів податкових перевірок.
Згідно з даними ДПС, за 11 місяців 2020 року було проведено 21 900 документальних перевірок в порівнянні з 36 500 за аналогічний період 2019-го (зменшення на 40%).
Водночас фактичних перевірок було проведено 14 100, що практично відповідає минулорічному показнику (14 800). Причина – мораторій не поширюється на фактичні перевірки, що стосуються підакцизних товарів (алкоголь, тютюнові вироби, пальне).
Даними про нелегальні продажі підакцизних товарів рясніють інформаційні повідомлення ДПС про її успіхи в боротьбі з тіньовим ринком. На противагу їм низка анонімних телеграм-каналів, присвячених податковій тематиці, публікують численні факти фіксації торгівлі «з розкладок під відкритим небом» безакцизними цигарками та алкоголем, а також відзначають на картах відкриття нових нелегальних автозаправок.
Як би не розвивалася ситуація з карантином і мораторієм на проведення перевірок, учасникам ринку підакцизних товарів потрібно завжди бути готовими до візиту контролерів, оскільки акцизний податок – це суттєва частка надходжень до бюджету. Влада на всіх рівнях тримає на контролі його належне справляння.
У статистиці податкової служби щодо перевірок фіскали відзвітували, що перевірки 2020 року зачепили лише 0,6% усіх платників податків, із них 14% суб’єктів великого підприємництва, 2% – середнього, 0,5% – малого.
Таким чином, основна увага ревізорів прикута до суб’єктів великого підприємництва, у яких обсяг можливих порушень та, відповідно, податкових донарахувань значно більший, ніж у суб’єктів середнього та малого підприємництва. Відтак великі платники завжди перебуватимуть у фокусі.
Останні зміни до податкового законодавства дають підставу припускати, що значно посилиться фіскальний контроль над міжнародними транзакціями та особистими фінансами фізичних осіб.
Щодо першого блоку, то Олексій Любченко, перебуваючи ще в статусі голови ДПС, у інтерв’ю заявив, що «бізнес шанованих людей» за три роки вивів з України понад $22 млрд».
Для боротьби з виведенням прибутків у офшори Верховна Рада України у 2020–2021 роках прийняла низку законів, які посилять контроль за транскордонними операціями. Такі заходи – це усталена практика багатьох країн, що базується на загальних рекомендаціях Організації економічного співробітництва та розвитку. Перші результати таких змін можна буде відчути уже в 2022 році, адже оновлену звітність платники податків подадуть уже до 1 жовтня 2021 року.
Однак найбільше драматизму очікується саме в сфері особистих фінансів.
- По-перше, з наступного року вступають у силу норми про КІК (контрольовані іноземні компанії). Україна дізнається про всі іноземні компанії, якими володіють українські резиденти, а також про обсяг їхніх доходів, з яких, у деяких випадках, необхідно буде сплачувати податки в Україні.
- По-друге, Київ поспішає запустити автоматичний обмін інформацією з іншими країнами, наслідком чого стане отримання відомостей про закордонні рахунки податкових резидентів України.
- По-третє, уже зараз народні депутати та усі профільні органи та міністерства напрацьовують законодавство щодо непрямих методів податкового контролю за платниками податків – фізичними особами.
Останнє нововведення дасть змогу податківцю порівнювати рівень витрат фізичної особи з рівнем її офіційних доходів та сплачених податків. До прикладу, якщо особа є власником розкішних автомобілів на мільйони доларів, однак її офіційний дохід не покрив би навіть витрат на заправку, вважатиметься, що фізична особа отримала дохід у розмірі вартості автомобілів і повинна сплатити до бюджету ПДФО 18% та військовий збір у розмірі 1,5%.
Цей приклад грубо ілюструє суть непрямих методів податкового контролю, які уже давно перебувають в арсеналі податкових органів, однак до цього моменту не могли ефективно використовуватися для переслідування правопорушників.
Імовірно, на першому етапі візити фіскалів слід очікувати тим фізичним особам, у яких рівень життя дуже сильно контрастує з рівнем офіційних доходів.
Найпростішим відслідковуванням цього якраз стануть реєстри нерухомості та транспортних засобів. Однак у подальшому не можна виключати, що навіть селфі з відпочинку та пости в соцмережах будуть використані як докази неспівмірності офіційних доходів і рівня витрат.
Проєктуючи на найближчі кілька років податковий ландшафт України, можна безпомилково спрогнозувати спроби законодавців та фіскальних органів затягти паски для транснаціональних компаній і звузити можливості виведення доходів у офшори. А також переведення фокусу на перевірки фізичних осіб, зважаючи на величезний банк інформації, який згенерується податковою в найближчі кілька років.
Що ж до діяльності новоствореного БЕБ (Бюро економічної безпеки), то поки що рано робити припущення, буде це фаховий аналітичний орган чи чергова реанімація «кращих традицій» переслідувань податковою міліцією.
Автор: Василь Андрусяк, адвокат, член Асоціації правників України та Спілки податкових консультантів України