Сергій Алєксєєв: зосередимо увагу на перспективах та векторах розвитку інституту банкрутства

Основні напрями діяльності НКР – це вдосконалення законодавства, аналіз судової практики та міжнародного досвіду роботи арбітражних керуючих


27 квітня 2021 року народного депутата України та Голову підкомітету з питань діяльності органів правопорядку Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Сергія Алєксєєва було обрано Головою Науково-консультативної ради (далі – НКР) Національної асоціації арбітражних керуючих України. Відразу після події пан Алєксєєв повідомив про те, що він на цій посаді докладе “максимум зусиль, щоб НКР стала стратегічним та авторитетним інструментом з напрацювання рішень щодо удосконалення законодавства з банкрутства, розвитку інституту арбітражних керуючих та зміцнення престижу професії”. Редакція ІА “Борг.Експерт” провела бліц-інтерв’ю з новообраним головою Ради, аби дізнатись про найближчі завдання НКР.
Пане Сергію, яким ви, як Голова Науково-консультативної ради при Національній асоціації арбітражних керуючих, бачите порядок денний НКР на найближчий час?
Вважаю, що основна мета діяльності Науково-консультативної ради НААКУ має полягати у підготовці та наданні органам державної влади рекомендацій, наукових та консультативних висновків щодо вдосконалення законодавства у сфері банкрутства, а також розробці науково обґрунтованих рекомендацій з розвитку професії арбітражних керуючих. Саме спираючись на це ми і будемо формувати порядок денний нашої роботи.
Які питання НКР буде допомагати вирішувати професійній спільноті?
Я би виділив не окремі питання, а певні напрямки, що в комплексі створять більш гармонійне та сприятливе правове поле в Україні у сфері банкрутства. В першу чергу, це вдосконалення законодавства – системне дослідження та аналіз законодавства про банкрутство, підготовка пропозицій, рекомендацій щодо його вдосконалення. Важливим напрямком є також аналіз судової практики задля напрацювання рекомендацій для арбітражних керуючих щодо застосування норм законодавства про банкрутство та суміжних інститутів. І, звісно, окрему увагу треба приділяти аналізу міжнародного досвіду роботи арбітражних керуючих та законодавства про банкрутство, аби визначити перспективу і вектор розвитку національного інституту банкрутства.
Чи існують наразі проблеми, які необхідно вирішувати “тут і зараз” за допомогою НКР?
Наразі, для прикладу, відкрито вже сотні проваджень щодо неплатоспроможності боржника фізичної особи. Це свідчить про актуальність відповідних законодавчих нововведень. Проте суспільні відносини динамічні, вони постійно розвиваються та змінюються, тому виникає потреба у відслідковуванні нових змін та адаптації існуючого законодавства до нових умов і це якраз те питання, що треба вирішувати «тут і зараз». І робити це постійно на фаховому рівні, аби законодавство відповідало реальній ситуації.
У фаховій спільноті чи не з моменту ухвалення Кодексу з процедур банкрутства йдуть розмови про необхідність внесення змін до нього. Яка Ваша позиція з цього питання?
Ухвалення Кодексу з процедур банкрутства у 2019 році було дійсно великим досягнення для України, особливо в частині відновлення платоспроможності фізичних осіб. Проте у світі немає нічого ідеального і треба рухатись уперед. У правовому полі залишається ще багато неузгодженостей, і я вбачаю чи не ключову роль НКР у їх виявленні, аналізі та роботі над подальшою систематизацію законодавства у сфері банкрутства. Законодавець на сучасному етапі не завжди встигає за розвитком суспільства, а іноді і приймає нормативно-правові акти та норми, які суперечать уже існуючим законам. Інколи з’являються норми, що повторюються. Приймаються нечіткі положення, трапляються помилки, а інколи прогалини і неузгоджені положення. Усе це свідчить про необхідність удосконалення існуючих нормативно-правових актів у сфері банкрутства. Це допоможе істотно вплинути на якість законодавства.
Підготував Єгор Жєлтухін
Чи сподобався
вам цей матеріал?
Матеріали за темою

НААКУ

НААКУ

НААКУ

НААКУ

НААКУ
