Санація боржника можлива лише за наявності у нього ресурсу погасити борг – позиція ВС

Глушко Сергій
26 березня 2021, 09:11
117864 хвилини читати

Докази можливостей відновити платоспроможність боржника мають міститися в матеріалах провадження у справі про банкрутство, і бути переконливими для суду

  • Посилання скопійованоlink copied

Якщо стосовно боржника судом порушено провадження у справі про банкрутство, то по завершенню процедури розпорядження майном, суд має ухвалити одне з двох рішень: або про введення процедури санації та затвердження плану санації, схваленого зборами кредиторів, або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

На рішення суду можуть вплинути тільки матеріали справи та надані боржником, чи розпорядником майна боржника, докази щодо наявності джерел, які б сприяли відновленню платоспроможності боржника. Таку правову позицію 16 березня 2021 року висловила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу одного з кредиторів боржника на постанову Господарського суду м. Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду в межах справи № 910/18739/16.

Обставини справи

Суб’єкт господарювання звернувся із заявою до Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі про банкрутство іншого суб’єкта господарювання. Місцевий суд порушив провадження у справі. Було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника.

На наступних засіданнях суд своїми ухвалами визнав недійсними додаткові угоди ініціюючого кредитора, на підставі яких було заявлено вимоги до боржника, визнав ще одного кредитора та затвердив реєстр вимог кредиторів.

За місяць комітет кредиторів ухвалює рішення звернутись до місцевого суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Місцевий суд підтримав позицію комітету кредиторів, ухваливши відповідну постанову. Своє рішення суд пояснив тим, що ні боржником, ні розпорядником майна боржника не надано суду відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.

Це не сподобалось ініціюючому кредитору, який вважав, що визнання судом недійсними його договорів про надання поворотної фінансової допомоги позбавила зазначене товариство у можливості ініціювання процедури санації боржника, зокрема шляхом реструктуризація власних кредиторських вимог.

Проте, апеляційну скаргу ініціюючого кредитора Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення.

Апеляційний суд у своїй постанові зазначив, що проаналізувавши фінансове становище боржника на підставі документів, поданих розпорядником майна боржника до матеріалів справи на стадії процедури розпорядження майном, встановив, що фінансовий стан боржника на дату порушення справи про банкрутство характеризувався ознаками надкритичної неплатоспроможності. Крім того, судом було встановлено, що виявленого в результаті інвентаризації майна боржника не вистачало для погашення затвердженої судом першої інстанції суми кредиторської заборгованості.

Таким чином, і апеляція не побачила підстав, які б перешкоджали для переходу до процедури ліквідації боржника, відповідно до ухваленого комітетом кредиторів рішення.

Позиція Верховного суду

Колегія суддів Касаційного господарського суду також підтримала рішення судів попередніх інстанцій і виклала власну позицію:

Відповідно до положень частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

  1. схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
  2. подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За приписами частини четвертої статті 49 КУзПБ, у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Суди двох інстанцій встановили, що фінансовий стан боржника свідчить про його неплатоспроможність. При цьому, ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства не виявлено та не встановлення подання боржником недостовірних відомостей про майно у бухгалтерському балансі або в інших документах, які свідчать про його майновий та фінансовий стан.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що ні боржником, ні розпорядником майна боржника не надано суду відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами. Заяв від потенційних інвесторів або ж засновників (учасників) підприємства щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових пропозицій від комітету кредиторів боржника щодо його санації чи припинення провадження у справі №910/18739/16 з інших передбачених законодавством підстав не надходило та матеріали справи не містять.

Крім того, апеляційний суд встановив, що з огляду на кількість голосів кожного з кредиторів, рішення на зборах кредиторів приймалось більшістю голосів. Скаржником зазначені обставини не спростовано, доказів в порядку статей 74, 76-77 ГПК України щодо порушення процедури голосування зборами кредиторів під час прийняття рішення про звернення до суду з відповідним клопотанням судам попередніх інстанцій не надано, судами попередніх інстанцій такі обставини не встановлено. Також скаржником не надано доказів визнання таких протоколів недійсними, зауважень до протоколів щодо наявності порушень внесено не було.

З огляду на зазначене, за результатами розгляду клопотання розпорядника майна та доданих до нього документів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного клопотання розпорядника майна, визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури у справі №910/18739/16 про банкрутство.

Матеріал підготував Сергій Глушко

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на поновлення процесуальних строків, пов'язаних з війною

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
6 липня 2023 року в ВР зареєстровано проєкт Закону № 9462 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль"

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Часто єдиним ефективним способом призначити особі її заслужену пенсію за віком є лише звернення до суду

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Погане фінансування судів завжди негативно позначається на їх функціонуванні та оперативності

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Крім того, судді розповіли і про закордонний досвід щодо процедури банкрутства та порівняли його з українським

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи