Не висунуто вимог: кредитори знайшли спосіб як закривати провадження у справах про банкрутство

Коли у фізичної особи-боржника виникає нестримне бажання позбутися своїх боргових зобов’язань, і вона наважується звернутися із заявою до суду щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, і їй вдається зібрати увесь стос необхідних документів та виконати встановлені законодавцем вимоги, ще не факт, що справі вдасться дійти до переможного фінішу.

У цій нормі учасники дискусії «Банкрутство фізичних осіб: актуальні проблеми практики застосування та шляхи їх вирішення», проведеної в форматі веб-конференції Проектом ЄС «Право-Justice», побачили грунт для зловживань з боку кредиторів.

Як повідомив директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов, відсоток закритих справ за нормою, коли не висунуто вимог кредиторів, серед усіх закритих судами справ щодо неплатоспроможності (банкрутства) фізичних осіб дуже високий – близько третини. «Якщо стосовно юридичних осіб ще можна говорити про доцільність застосування положень статті 90 КУзПБ, то коли фізична особа звертається із заявою до суду, – вона явно хоче, щоб до неї були застосовані процедури з реструктуризації або погашення боргу». – переконаний посадовець.

Що це дуже болюче питання підтвердив й адвокат, що надає правову допомогу фізичним особам-боржникам, голова підкомітету з питань банкрутства фізичних осіб Асоціації адвокатів України Георгій Григорян. «Наразі судова практика не дуже захищає боржника. Коли кредитор не звернувся з вимогами, для більшості суддів це підстава для закриття провадження у справі», – стверджує він.

Проте, за його словами, вже є дві обнадійливі ухвали апеляційних господарських судів, згідно яких, у разі ігнорування кредиторами процедур банкрутства, провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, дійсно, можна закривати, але зі звільненням цієї особи від боргів.

Таке справді можливо, згідно ч.4 статті 90 КУзПБ, яка викладена наступним чином: «У випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню».

Щоправда, тут жодного слова немає про забезпечених кредиторів.

Більш обережно підійшла до питання списання боргів суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова. Вона вважає, що ситуації можуть бути різними.

«Скажімо, фізична особа має не один-два кредити, а велику їх кількість, звернулася до суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, вказала усіх кредиторів, а з них кредитні вимоги висунув тільки один. Дискусійне питання, що особа тоді звільняється від інших боргів, адже є певні наслідки, яких, можливо, не хоче боржник, а хоче щось погасити», – припускає суддя.

До наслідків, очевидно, може бути віднесено визнання боржника банкрутом, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність йому не вдалося домовитися з кредиторами і отримати схвалення плану реструктуризації. Тоді господарський суд вводить процедуру погашення боргів боржника, і все майно боржника підлягає реалізації (ст.ст. 130-131 КУзПБ). Як показує практика, майно боржників за дорого не продається.

«З іншого боку, якщо кредитори самостійно не реалізують своє право на пред’явлення вимог, то це має бути проблемою таких кредиторів», – розмірковує Олена Фонова.

В будь-якому разі, дійшли висновку учасники дискусії, зазначена проблема неодмінно потребує законодавчого врегулювання.