Виконавчий напис нотаріуса допоможе із проблемною заборгованістю

В умовах карантину споживче кредитування в Україні не збавляє обертів та користується широкою популярністю. Однак при наданні фінансових послуг з кредитування перед кожним кредитором дедалі частіше постає питання примусового повернення заборгованості. Наша практика дає змогу зрозуміти, що одним з ефективних інструментів повернення заборгованості за незабезпеченими кредитами є виконавчий напис нотаріуса, – пояснюють юристи Роман Філоненко та Ольга Полюхович.

Вчинення виконавчого напису є нотаріальною дією, яка передбачає посвідчення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції — не встановлює прав чи обов’язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті, а лише підтверджує наявність права на стягнення з метою надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати право на примусове виконання зобов’язання боржником.

Нотаріус вчиняє виконавчий напис за дотримання 2 умов, які передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме:

• подані документи підтверджують безспірність заборгованості (встановлюють факт виникнення правовідносин, момент виникнення права на стягнення простроченої заборгованості та розмір цієї заборгованості) або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
• з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3 років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перевагами використання цього інструменту стягнення заборгованості за незабезпеченими кредитами є:

• можливість вчинення виконавчого напису нотаріусом незалежно від місцезнаходження боржника або стягувача;
• оперативність вчинення, що позитивно може вплинути на подальше примусове виконання;
  незначні витрати на оплату послуг нотаріуса.

Разом з тим, виконавчий напис нотаріуса як інструмент стягнення заборгованості має й певні суттєві недоліки:

• вчинення виконавчого напису лише на основі документів стягувача;
• можливість оскарження в судовому порядку як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача.

Документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов’язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису на договорі споживчого кредитування, є вимога про дострокове повернення боргу.

Таке повідомлення боржника спрямоване на забезпечення прав та інтересів останнього, адже йому має бути відомо, що кредитор може розпочати процедуру стягнення боргу.

Виконання боржником вимоги кредитора щодо повернення суми кредиту, належних до сплати процентів та інших платежів відповідно до умов укладеного договору має бути здійснене протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу.

Як свідчить практичний досвід, боржники свідомо ухиляються від отримання таких повідомлень.

Відтак, рекомендуємо включати до кредитного договору умову про те, що повідомлення від кредитодавця з вимогою повернення/дострокового повернення суми кредиту вважається одержаним, наприклад, на 5‑й календарний день з дати направлення такого повідомлення засобами поштового зв’язку на адресу місця проживання боржника, що зазначена в договорі.

Процедура стягнення заборгованості за договорами споживчого кредитування на підставі виконавчого напису нотаріуса передбачає такі етапи:

• Етап підготовчий: формування пакету документів, який включає оригінал кредитного договору (заяву на приєднання), засвідчену виписку про стан розрахунків з боржником із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, копію направленої вимоги про погашення боргу з доказами отримання. Важливо, що виконавчий напис нотаріуса вчиняється виключно на оригіналі документа, що встановлює заборгованість.
• Етап формування заяви про вчинення виконавчого напису нотаріуса, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про ім’я/найменування та місце проживання/місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника-фізичної особи, місце його роботи, ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності; номери рахунків у банках; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи тощо.

Крім того, заява може містити іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

• Етап вчинення виконавчого напису нотаріусом включає процес звернення кредитодавця з заявою про вчинення виконавчого напису та документами, що підтверджують безспірність вимог, та власне вчинення виконавчого напису.
• Етап стягнення заборгованості — подання до приватного або державного виконавця за місцезнаходженням майна боржника або місцем реєстрації боржника заяви про відкриття виконавчого провадження та оригіналу виконавчого напису нотаріуса. Після пред’явлення виконавчого документа відкривається виконавче провадження та здійснюються виконавчі дії (накладаються арешти, здійснюється продаж майна боржника) в порядку, встановленому законодавством про виконання судових рішень.

Боржник може оскаржити вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю або в частині розміру заборгованості, а також з підстав спливу строків позовної давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні можуть бути оскаржені до суду. Під час розгляду справи судом встановлюється наявність безспірної заборгованості перед стягувачем на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису. Тобто суд з’ясовує, чи існувала заборгованість як така, чи правильний розмір заборгованості та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому обставини, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих доказів.

Наслідком визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є припинення процедури примусового стягнення боргу у виконавчому провадженні.

Зважаючи на те, що звернення до суду з метою стягнення заборгованості є досить тривалим заходом, виконавчий напис нотаріуса є зручним інструментом для кредитодавця, оскільки дозволяє захищати його інтереси у рази швидше та ефективніше.