Великі компанії України стурбовані можливою затримкою оплат за купонами євробондів і за кредитами

Низка великих компаній України занепокоєна можливою затримкою виплат за купонами і платежами за кредитами через невизначеність із придбанням валюти і перерахуванням за кордон.

Як стало відомо агентству “Інтерфакс-Україна”, це пов’язано з листом МВФ на адресу НБУ, який не оприлюднюється.

При цьому, згідно з джерелами, МВФ не рекомендує дозволити виплати.

Як повідомлялося, Кабмін попросив НБУ дозволити “ВФ Україна”, ДТЕК, “Метінвесту”, “Інтерпайпу” і “Кернел” платежі за євробондами з України.

У свою чергу МВФ сумнівається. Зокрема, глава місії МВФ в Україні Гевін Грей надіслав листа українській владі у зв’язку зі зверненням уряду до Національного банку України (НБУ) з проханням дозволити продаж валюти великим українським компаніям і холдингам і подальше її перерахування для розрахунків за єврооблігаціями і з західними кредиторами.

Як стверджують співрозмовники агентства, у МВФ сумніваються, що такий індивідуальний підхід відповідає Стратегії пом’якшення валютних обмежень, затвердженої Нацбанком влітку минулого року на виконання зобов’язань за програмою розширеного фінансування EFF.

Одне з джерел додало, що занепокоєння у Фонді також викликає досить значна сума можливих виплат і можливий вплив таких рішень на майбутні переговори України щодо реструктуризації суверенних єврооблігацій із комерційними кредиторами.

Агентство Bloomberg у четвер повідомило про високу ймовірність досягнення за підсумками роботи місії угоди на рівні персоналу (SLA) щодо оновленого переліку економічної та фінансової політик для третього перегляду програми EFF. Це відкриває дорогу до виділення радою директорів у березні цього року четвертого траншу за програмою в розмірі SDR663,9 млн (близько $882 млн за поточним курсом).

Кабмін розпорядженнями від 6 і 13 лютого схвалив клопотання до НБУ з проханням дозволити компаніям “ВФ Україна”, ДТЕК, “Метінвест”, “Інтерпайп” і “Кернел” платежі з України за євробондами та іншими зобов’язаннями перед зовнішніми кредиторами. У доданих документах зазначалося, зокрема, що такі рішення дадуть змогу зберегти довіру інвесторів, зберегти компаніям, чимало з яких є найбільшими експортерами, валютні кошти та забезпечити їхню ефективнішу і стабільнішу роботу в майбутньому.

Згідно з розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, загальна сума клопотань становить понад $1,8 млрд.