В Мінюсті назвали найбільш актуальні на даний час проблеми у сфері банкрутства

6-8 лютого 2023 року Міністерство юстиції України за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice” провели чергову презентацію щорічного моніторингу законодавства.

Презентація звіту за 2022 рік, який охоплює аналіз 17 проблем правового регулювання різних сфер, відбувся за наступним планом: 6 лютого – питання судочинства, судоустрою, кримінальної юстиції, а також системи безоплатної правової допомоги у контексті імплементації Закону України “Про медіацію”; 7 лютого – питання виконання судових рішень; 8 лютого – питання банкрутства і судово-експертної діяльності.

В рамках проведеного Моніторингу було виокремлено 4 найбільш актуальні на даний час проблеми у сфері банкрутства та шляхи їх вирішення:

1. Реалізація майна боржника у разі відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможнсть

Причинами невиконання боржником зобов’язань може бути як його недобросовісна поведінка (зловживання), непрофесійне ведення бізнесу та несвоєчасне вжиття заходів для відновлення платоспроможності, так і об’єктивна неможливість повернути борги – втрата платоспроможності через незалежні від боржника обставини (COVID-19, військова агресія тощо). Наслідком невиконання боржником своїх зобов’язань є порушення прав кредитора.

Разом із цим, слід враховувати, що результатом стягнення боргу кредитором у порядку примусового виконання рішень може бути втрата можливості боржника відновити свою платоспроможність й далі працювати на користь національної економіки та виконувати зобов’язання перед усіма кредиторами.

Так, законодавство визначає для кредитора такі варіанти стягнення/повернення боргу:

• I – ініціювати перед судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника юридичної особи;
• II – звернутися до суду з позовом до боржника та у разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості пред’явити виконавчий документ для примусового виконання рішення.

У разі відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність під час стягнення кредитором заборгованості через процедуру примусового виконання рішення фактично виникає конкуренція двох процедур: банкрутства та примусового виконання рішень за право на майно боржника.

Процедури банкрутства/неплатоспроможності є більш універсальним та ефективним механізмом для врегулювання питань заборгованості щодо неплатоспроможного боржника, оскільки пропонують:

1. у разі доцільності – можливість застосувати процедури, необхідні для оздоровлення фінансово-господарської діяльності та відновлення платоспроможності боржника – збереження на ринку суб’єкта господарювання та відповідно робочих місць;
2. можливість збільшення майна боржника за рахунок повернення його майна, стягнення дебіторської заборгованості та притягнення винних осіб боржника до солідарної або субсидіарної відповідальності, відповідно збільшення відсотку погашення вимог усіх кредиторів;
3. простий та ефективний порядок продажу майна боржників, без можливості оскарження з підстав продажу майна за цінами, що нижче ринкових, та орієнтований на реалізацію майна боржника навіть у випадку, коли погоджені кредиторами умови продажу не дають змоги знайти покупця, сприяє збільшенню попиту на таке майно й забезпеченню оперативнішого й ефективнішого задоволення вимог кредиторів у справах про банкрутство;
4. справедливий розподіл коштів, одержаних від продажу майна банкрута між всіма кредиторами згідно черговості, встановленої статтею 64 КУзПБ.

Забезпечення права боржника на відновлення своєї платоспроможності за наявності реальної економічної можливості, визначене законодавством про банкрутство, ґрунтується на основоположних принципах права та передбачене законодавством про банкрутство для захисту прав суб’єктів господарювання, які потрапили у скрутне фінансове становище, збереження робочих місць та відповідно підвищення ефективності функціонування економіки нашої країни.

Таким чином, для врегулювання проблемних питань, пов’язаних із конкуренцією двох процедур: банкрутства/неплатоспроможності та порядку примусового виконання рішень, пропонується надати перевагу реалізації майна боржника у процедурі банкрутства/неплатоспроможності.

2. Окремі аспекти діяльності арбітражного керуючого

За результатами дослідження чинників, які можуть негативно впливати на діяльність арбітражного керуючого та ефективність процедури банкрутства (неплатоспроможності), виокремлені питання, пов’язані з неузгодженістю між періодичністю звітування арбітражного керуючого та механізмом реалізації його права на отримання винагороди й відшкодування витрат, а також проблемні питання, пов’язані із затягуванням розгляду справи, які виникають внаслідок призначення іншого арбітражного керуючого у разі припинення, відсторонення або тимчасового зупинення діяльності попереднього арбітражного керуючого.

3. Повноваження господарського суду у справах про банкрутство в умовах воєнного стану

У ліквідаційній процедурі реалізувати майно банкрута на непідконтрольній території України є неможливим, або практично неможливим через відсутність можливості провести інвентаризацію та визначити наявність майна, його стан та початкову вартість, відсутність ринку, у зв’язку з невпевненістю в тому, що це майно після купівлі не буде знищено, зруйновано чи придбано за безцінь. У свою чергу, наявність активів боржника на цих територіях унеможливлює закриття провадження у справі про банкрутство та завершення ліквідаційної процедури.

За таких обставин провадження у справі про банкрутство зводиться лише до систематичного відкладення господарськими судами судових засідань, що, як наслідок, призводить до затягування розгляду справ на невизначений строк, що жодним чином не сприяє досягненню мети запровадження ліквідаційної процедури до боржника, спрямованої на повне або часткове задоволення вимог кредиторів, та завершенню процедури банкрутства. Арбітражний керуючий, у свою чергу, з об’єктивних та незалежних від нього обставин, також позбавлений можливості належним чином виконувати свої повноваження у справі про банкрутство, у звʼязку з чим перебуває під постійним ризиком бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності.

Для вирішення цієї проблеми експерти вважають за доцільне у такій категорії справ запропонувати зупинення провадження у справі про банкрутство.

4. Реалізація майна в межах справи про банкрутство у разі закінчення другого повторного аукціону без визначення переможця

Для вирішення проблеми пропонується розширити повноваження комітету кредиторів у прийнятті рішення щодо такого майна.

Зокрема, передбачити:

• право комітету кредиторів приймати рішення про викуп лоту кредиторами згідно з черговістю за початковою ціною другого повторного аукціону, сплативши витрати, пов’язані з утриманням, збереженням та продажем майна, сплативши винагороду арбітражного керуючого за продаж майна;
• право комітету кредиторів приймати рішення про погодження передачі нереалізованого майна банкрута за початковою ціною другого повторного аукціону кредитору, згідно з черговістю, в рахунок погашення його вимог, у разі виявлення бажання кредитора залишити за собою нереалізоване майно, за умови, що це не порушує майнові права інших кредиторів;
• право комітету кредиторів приймати рішення про здійснення арбітражним керуючим безпосереднього продажу юридичній або фізичній особі за ціною другого повторного аукціону.

Усі ці проблемні питання потребують врегулювання шляхом внесення змін до законодавства.

Застосування напрацьованих під час моніторингу 2022 пропозицій вирішення вказаних проблем дасть змогу розвивати українське законодавство у визначених сферах та зробити його більш ефективним, ніж воно є зараз.