Світовий ринок алмазів очищується від токсичних партнерів: російську «Алросу» витіснено з Анголи

На тлі глобального переформатування ринку дорогоцінного каміння через санкції та моральні стандарти, одна з найбільших алмазодобувних компаній світу — ангольська Catoca — офіційно позбулася російської присутності. Державна корпорація «Алроса», яка тривалий час володіла 41% акцій підприємства, остаточно вийшла зі складу акціонерів. Її частка тепер перейшла до структури суверенного фонду Омана — компанії Taadeen.

Цей крок став відповіддю на затяжні міжнародні санкції проти РФ через повномасштабне вторгнення в Україну, а також на системну втрату довіри до російських гравців у глобальному бізнес-середовищі. Ангольська влада, як і низка країн Африки, прагне дистанціюватися від токсичних партнерів, які ускладнюють фінансову діяльність, доступ до банківських інструментів і виведення продукції на міжнародні ринки.

Ще у січні 2024 року міністр мінеральних ресурсів Анголи Діамантіну Азеведу прямо заявляв, що «Алроса» стала «токсичним партнером» через геополітичний контекст. Уряд вимагав продажу частки російської компанії, яка, за даними експертів, унеможливлювала повноцінний розвиток бізнесу.

Переговори тривали з 2023 року, а завершення угоди припало на кінець травня 2025-го.

Catoca є ключовим гравцем у видобутку алмазів Анголи, забезпечуючи понад 75% загального обсягу видобутку. У розпорядженні компанії — одне з найбільших у світі родовищ алмазів. Для російської «Алроси» цей актив був стратегічним, особливо після запровадження ембарго G7 на російські алмази в 2024 році. Проте санкції, ембарго на імпорт через треті країни та колосальні складські залишки (на кінець 2024 року — $1,3 млрд нереалізованих алмазів) зробили утримання таких активів непосильним тягарем.

У підсумку, «Алроса» втратила 26% виручки, її чистий прибуток впав у 4,4 раза, а компанія завершила рік із багатомільярдними збитками та дефіцитом ліквідності. У 2025 році керівництво компанії вже відкрито заявило про замороження проектів, скорочення персоналу та кризову оптимізацію.

Таким чином, світовий ринок алмазів дедалі чіткіше демонструє, що зв’язки з російськими компаніями стають не лише етичним викликом, але й економічною загрозою. Бізнес дедалі частіше обирає партнерів, які не асоціюються з війною, санкціями та геополітичним токсином.