Судді ВС поділилися особливостями розгляду справ про банкрутство

3 липня 2024, 08:53Новини278

Серед головних тем – аналіз судової практики щодо фраудаторних правочинів боржника та їх оскарження, солідарної та субсидіарної відповідальності у справі

  • Посилання скопійованоlink copied

Застосування окремих положень КУзПБ, аналіз судової практики щодо фраудаторних правочинів боржника та їх оскарження, солідарної та субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, актуальні рішення судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду – такі питання висвітлили судді Верховного Суду Олег Васьковський, Олександр Банасько, Сергій Жуков та В’ячеслав Пєсков у межах ІI Національного форуму «Неплатоспроможність та банкрутство в Україні. Виклики воєнного часу».

Суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Сергій Жуков розповів про застосування солідарної та субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство. За його словами, ця тема є дискусійною і саме судова практика певним чином визначає вектор розвитку вказаних інститутів.

У Кодексі України з процедур банкрутства, на відміну від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», міститься новий вид цивільно-правової відповідальності (саме у справах про банкрутство) – «солідарна відповідальність», яка покладається на керівника боржника, а з набуттям чинності відповідними змінами до КУзПБ – і на органи управління боржника в тому випадку, коли боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний строк з моменту виникнення загрози неплатоспроможності.

Як зазначив Сергій Жуков, метою введення цієї відповідальності є запобігання накопичення органами управління боржника заборгованості перед кредиторами.

Разом з тим право на звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності до органів управління боржника належить виключно кредиторам боржника. Водночас суб’єктами, на яких покладається солідарна відповідальність, є органи управління боржника. Це може бути як керівник, так і інші органи управління боржника, які, відповідно до установчих документів боржника, мали обов’язок приймати рішення про звернення до господарського суду в строк, а також безпосередньо готувати та подавати заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того, це може бути колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття / здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

Окремо Сергій Жуков зупинився на стадіях розгляду питання про покладення солідарної відповідальності, встановлення факту загрози неплатоспроможності боржника, на предметі доказування при розгляді заяви про покладення солідарної відповідальності, способах уникнення солідарної відповідальності та субсидіарній відповідальності у справах про банкрутство.

Ознайомитися детальніше можна у презентації Сергія Жукова.

Під час виступу суддя Великої Палати ВС Олександр Банасько зосередився на аналізі постанови ВП ВС від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 щодо належного та ефективного способу захисту у випадку оскарження результатів проведеного аукціону з продажу майна боржника у справі про банкрутство, в якій зроблено правові висновки про неефективність такого способу захисту інтересу і права позивача, як визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах.

У наведеній постанові ВП ВС виснувала про ефективність у спірних правовідносинах саме вимоги про витребування заставного майна на користь боржника без потреби окремо оскаржувати результати аукціону та договір купівлі-продажу, яким оформлений продаж заставного майна на аукціоні. За змістом ця вимога не тотожна вимозі про зобов’язання переможця аукціону повернути заставне майно боржникові. І в разі задоволення позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача (у цьому випадку – боржника), а не зобов’язує відповідача (у цій справі – переможця аукціону) повернути відповідне майно власникові. Тому вимога зобов’язати переможця аукціону (покупця) повернути заставне майно боржникові теж не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах.

За словами доповідача, зазначена правова позиція істотно змінила багаторічну усталену практику у справах про банкрутство щодо належності й ефективності способів захисту при оскарженні результатів аукціону та укладених за його результатами договорів купівлі-продажу, що стало спонукальним чинником для ініціювання необхідності відступу від цього висновку Великої Палати Верховного Суду.

Як наслідок, постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19 відступлено від висновків, сформульованих у постанові від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 щодо неефективності вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу як способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Олександр Банасько також звернув увагу, що насамперед треба аналізувати, виходячи з тих варіативних правових ситуацій, які можуть виникнути під час оскарження результатів аукціону, особливу увагу звернувши на встановлення дійсного власника спірного майна, і лише тоді визначати, який спосіб захисту буде ефективним.

Повертаючись до ефективних способів захисту, суддя ВП ВС наголосив, що в разі:

– якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону для того, щоб повторно запустити продаж цього майна;

– якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону);

– якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред’явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України.

Доповідач наголосив на тому, що в цій постанові за результатами тлумачення ст. 216 ЦК України сформовано висновки про застосування двосторонньої реституції, згідно з якими позивач, якому належить право на оскарження результатів аукціону у справі про банкрутство, заявляючи за наслідком визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону та договору купівлі-продажу вимогу про повернення боржнику переданого за недійсним правочином майна або відшкодування вартості майна, фактично заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію навіть у тому випадку, коли буквально позивач вимагає лише повернення йому майна, відчуженого за недійсним правочином, оминаючи мовчанням питання повернення відповідачу отриманого за таким правочином самим позивачем. У цьому випадку переможець аукціону є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування його вартості.

Також у цій постанові було визначено коло осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника.

Наостанок Олександр Банасько презентував судову практику на прикладі конкретних кейсів з розгляду спорів у справах про банкрутство щодо оспорювання за наявності ознак фраудаторності.

Детальніше – у презентації судді ВП ВС.

Під час обговорення теми банкрутства підприємств з активами на ТОТ і в зоні бойових дій секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський висвітлив зовсім нове, але не менш важливе питання, яке з’явилося в законодавчому полі 13 липня 2023 року з прийняттям Закону України № 3249-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану».

Як пояснив суддя, цим Законом розділ «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ доповнено п. 1-6. Зокрема, йдеться про те, що під час дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо: боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) і має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Олег Васьковський зазначив, що застосування положень п. 1-6 відображено і в судовій практиці. Зокрема, на сьогодні КГС ВС ухвалено 12 постанов. Суддя детально проаналізував основні правові висновки:

  • у вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника пріоритетним є дотримання законодавчих обмежень / заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання;
  • положення пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені зазначеною нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство;
  • норма п. 1-6 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування її до правовідносин у часі;
  • заборона за цим пунктом поширюється і на ті правовідносини та випадки, що існували до набрання Законом України від 13 липня 2023 року № 3249-ІХ чинності з 29 липня 2023 року;
  • заборона хоч безпосередньо і встановлена КУзПБ, однак є умовною та тимчасовою, застосування її зумовлене введенням воєнного стану в Україні;
  • заборона, по суті, має процесуальний характер і підпорядковується загальному правилу застосування процесуального закону, чинного на момент вчинення відповідної процесуальної дії (ч. 3 ст. 3 ГПК України).

Ознайомитися детальніше з презентацією Олега Васьковського можна за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_zast_1_6_prukinc_polog.pdf.

На актуальних рішеннях судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС за 2023–2024 роки зупинився суддя ВС у КГС В’ячеслав Пєсков. Як зазначив доповідач, судовою палатою для розгляду справ про банкрутство КГС ВС сформульовано відповідні правові позиції у судових рішеннях:

  • щодо визначення порядку дій господарського суду при розгляді заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство різних кредиторів до одного й того ж боржника, поданих до різних господарських судів за правилами територіальної підсудності у зв’язку зі зміною місцезнаходження боржника (справа № 904/2151/22);
  • щодо ретроспективного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство конкурсним кредитором, який на момент її постановлення не був учасником справи про банкрутство, проте набув такого статусу після визнання судом його грошових вимог до боржника (справа № 915/1097/20);
  • щодо застосування ст. 204 ЦК України в поєднанні з положеннями КУзПБ при розгляді заяви з кредиторськими вимогами за борговою розпискою та визнання кредиторських вимог (справа № 902/221/22);
  • щодо вирішення в межах справи про банкрутство питання судового контролю у виконавчих провадженнях за рішеннями стосовно боржника (справа № 910/21981/16);
  • про підсудність спору щодо нерухомого майна боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, якщо відповідачем у цьому спорі є центральний орган виконавчої влади (справа № 911/4706/15 (911/1626/21));
  • щодо грошових вимог податкового органу до боржника, які виникли на підстав ППР, прийнятого після визнання боржником банкрутом;
  • щодо кола осіб, які можуть оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство в контексті зловживання правами на стадії відкриття провадження.

Правові позиції судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС викладені у презентації за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_akt_rish_sud_pal_bankr_2023_2024.pdf.

ІI Національний форум «Неплатоспроможність та банкрутство в Україні. Виклики воєнного часу» організувала Національна асоціація арбітражних керуючих України за сприяння проєкту ЄС «Право-Justice».

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на поновлення процесуальних строків, пов'язаних з війною

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
6 липня 2023 року в ВР зареєстровано проєкт Закону № 9462 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль"

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Часто єдиним ефективним способом призначити особі її заслужену пенсію за віком є лише звернення до суду

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Погане фінансування судів завжди негативно позначається на їх функціонуванні та оперативності

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Крім того, судді розповіли і про закордонний досвід щодо процедури банкрутства та порівняли його з українським

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи