«STOP FRAUD»: як вивести карткових шахраїв на “чисту воду”?

У зв’язку з пандемією коронавірусу більшість українців перейшли на віддалений режим роботи. Оплата різних послуг через онлайн сервіси зросла у рази. Це призвело до незаконного копіювання вмісту банківських карток злочинцями, виманювання в користувачів Інтернету логінів та паролів, номерів кредитних карток, незаконних фінансових операцій з використанням платіжних карток або їх реквізитів.

Юристи Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформують, що такі злочини вчиняють кіберзлочинці. За ці злочини передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу, громадських робіт або позбавлення волі до п’яти років.

За даними Національної поліції України, у 2020 році кіберполіцейські викрили більше 4 000 кіберзлочинів, які завдали збитків на мільйони гривень. Відтак, аби не стати жертвою кіберзлочинців, потрібно пам`ятати, що нікому і ніколи не варто розголошувати термін дії картки, тризначний код безпеки зі звороту банківської картки (CVV2-код), банківський sms-пароль.

Якщо хтось телефонує, надсилає SMS з невідомого номера або електронний лист з невідомої адреси та представляється співробітником банку, просить назвати номер платіжної картки, термін її дії, тризначний код на звороті картки, то це шахрай. Співробітники банку не запитують у клієнта дані картки. Покладіть слухавку та зателефонуйте до контакт-центру банку.

На сайті кіберполіції, в розділі «STOP FRAUD», можна перевірити, чи номер банківської картки, телефон або сайт належать до шахрайських. Пароль до інтернет-банкінгу має бути унікальним. Не записуйте пароль, а запам’ятайте його. Тому, перед здійсненням оплати інтернет-покупки на підозрілому сайті чи в разі виявлення підозрілого «покупця», перевіряйте їхні дані за посиланням та одразу ж звертайтесь до слідчих органів.

Якщо у вас виникли підозри, що шахраї отримали доступ до вашого рахунку через Інтернет-банкінг, відключіть комп’ютер від Інтернету, зверніться до контакт-центру або у відділення вашого банку, повідомте про проблему та негайно заблокуйте ваш обліковий запис, перевірте комп’ютер на предмет зараження шкідливим програмним забезпеченням, відновіть роботу із системою онлайн-банкінгу тільки тоді, коли ви переконалися, що загроза відсутня, змініть пароль від облікового запису.

Забезпечте збереження всіх необхідних даних для подальшого розслідування та нічого не змінюйте на зламаному (зараженому) комп’ютері.

Встановіть ліміти на зняття коштів у банкоматі, на покупки в торговельно-сервісних закладах та Інтернеті.

Важливо! Шахраї представляються працівниками банку, пенсійного фонду, благодійного фонду, поліції або СБУ, магазину або національної лотереї. Часто шахраї вдають з себе покупців товару, який жертва продає в Інтернеті, і запитують дані картки для передплати.

Контакти людини, яка намагалась дізнатись секретну інформацію щодо вашої картки, передайте до департаменту кіберполіції. Заяву до департаменту кіберполіції можна подати за посиланням або за тел: 0 800 505 170.

Якщо ви випадково розкрили дані платіжної картки шахраям, негайно дзвоніть за телефоном на звороті картки для блокування картки та облікового запису.

Якщо вам надійшло повідомлення від банку про підтвердження списання коштів за покупку, яку ви не здійснювали, та надається номер телефону, не набирайте цей номер.

Будьте пильними та пам’ятайте, що вчасне звернення до слідчих органів сприятиме швидкому та ефективному здійсненню досудового розслідування та притягненню винних до відповідальності.