Самозайняті люди зазнають більшого стресу, ніж наймані працівники – не вберігає навіть генетична стресостійкість

Перехід з роботи в компанії на самозайнятість пов’язали зі збільшенням щоденного стресу майже на чверть. При цьому дослідження на близнюках показало, що навіть успадкована та розвинута в дитинстві стійкість до стресу не захищає від нього вповні. Науковці вважають, що попри більшу свободу у виборі занять і часу роботи самозайнятість усе ж збільшує рівень стресу в житті людини. Дослідження опублікували в статті Journal of Business Venturing.

Як вимірювали рівень стресу в людей через зміну роботи?

Науковці провели дві хвилі дослідження за участі близнюків із Фінляндії та США — таку вибірку створили для того, щоб виключити вплив генетичної стійкості до стресу та набутої внаслідок виховання. У першій хвилі дослідження вчені використали дані понад 2000 фінських близнюків, які пройшли опитування про роботу та відчуття стресу двічі з різницею у шість років. Так з’ясувалося, що перехід з роботи в компанії на самозайнятість був пов’язаним із вищим стресом, тоді як зворотний перехід не зменшував рівень стресу в житті людини.

У другій хвилі дослідники аналізували зразки слини 59 пар американських близнюків, у яких визначали рівень гормону стресу кортизолу. У близнюків, які були самозайнятими, рівень кортизолу перед сном був на 53 відсотки вищим, ніж у їхніх братів або сестер, які працювали в компаніях. Окрім цього, протягом дня рівень кортизолу в них знижувався не так стрімко, як у тих людей, що працювали в компаніях. Поєднавши дані з обох хвиль дослідження, науковці з’ясували, що зв’язок між стресом і самозайнятістю був опосередкованим більшою тривалістю робочого дня. Тож дослідники припускають, що нормування робочого дня, подібно до того, як це відбувається в компаніях, може знизити стрес серед самозайнятих працівників.

• Стрес на роботі раніше вже пов’язували з вищим ризиком серцевих патологій, зокрема фібриляції передсердь. Але регулярні кардіотренування змогли захистити мишей від стресу.