Процесуальні наслідки закриття провадження у справі про банкрутство: роз’яснення КГС ВС

Господарський суд Одеської області ухвалою закрив провадження у справі № 5017/2833/2012 про банкрутство ДП «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» з посиланням на імперативні приписи ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Відповідно до цієї норми Закону провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50% акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника, повідомляє прес-служба ВС.

Так, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд зауважив, що, закривши провадження у справі про банкрутство до вирішення питання про повернення нерухомого майна у державну власність, місцевий господарський суд не захистив права боржника та Держави Україна в особі Фонду державного майна України за наявності у нього всіх правомірних очікувань щодо розгляду позовних заяв, у тому числі впродовж розумного строку.

ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС скасував постанову суду апеляційної інстанції і залишив у силі ухвалу місцевого господарського суду, зазначивши таке.

За наявності прямої вказівки закону – ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» – висновки апеляційного суду про неможливість закриття провадження у справі № 5017/2833/2012 до завершення вирішення позову, який розглядається в межах справи про банкрутство, є помилковими. Припинення / закриття провадження у справі про банкрутство не припиняє прав та обов’язків учасників справи, які виникли у цих процедурах, та не перешкоджає вжиттю заходів для повернення майна, оскільки судовий захист порушеного права особи не обмежується лише розглядом справи про банкрутство та спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство. Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства.

У разі закриття / припинення провадження у справі про банкрутство вирішення спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство завершується їх розглядом по суті суддею, якому були передані такі справи автоматизованою системою документообігу суду, з ухваленням відповідного судового рішення, що узгоджується з принципом «незмінність складу суду», задля недопущення створення для сторін перешкод у реалізації права на судовий захист і загрози сутності гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права сторін на доступ до суду та ефективний засіб захисту впродовж розумного строку.

Так, із дня постановлення господарським судом ухвали про припинення / закриття провадження у справі про банкрутство арбітражний керуючий (залежно від процедури – розпорядник майна (у випадку припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладення виконання його обов’язків на розпорядника майна), керуючий санацією, ліквідатор) мають виконувати свої повноваження до обрання / призначення керівника або органу управління боржника у визначеному установчими документами або законодавством порядку, а після того передати їм бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 20 січня 2021 року у справі № 5017/2833/2012 можна ознайомитися тут.