Процедура превентивної реструктуризації в Україні лише розвивається і потребує адаптації – експерт

«Можна говорити про те, що впровадження в українське законодавство превентивної реструктуризації для запобігання банкрутству триває. Станом на сьогодні говорити про результати ще зарано, бо жодна з відкритих семи процедур ще не завершилась. Для порівняння наведу цифри про кількість відкритих справ про банкрутство юридичних осіб у 2025 році – таких зареєстровано 821. Так само поки ще триває адаптація процедури у провадженнях для розгляду у судах, для застосування боржниками, арбітражними керуючими тощо», – наголосив Донков.

Він підкреслив, що превентивна реструктуризація, яка є частиною Кодексу з процедур банкрутства, – складна процедура і налічує шість рівнів. І учасники ринку, насамперед потенційні боржники, потребують роз’яснень щодо її застосування.

Це система організаційно-господарських, управлінських, технічних, фінансових, правових заходів, спрямованих на запобігання неплатоспроможності боржника, які покликані вирішити конфлікт між боржником і кредиторами цивільно-правовими позасудовими засобами. Водночас її застосування до боржника дозволяє йому продовжувати господарську діяльність, брати участь в тендерах, конкурувати з іншими компаніями тощо.

«Імплементація превентивної реструктуризації є одним із зобов’язань України щодо адаптації європейського законодавства. Відтак, сьогодні ми можемо засвідчити, що порівняно з процедурами, передбаченими попередньою редакцією законодавства про банкрутство, кількість процедур саме превентивного спрямування збільшилась і сподіваюсь, що ця тенденція буде тільки підтримуватись», – зазначив Донков.

Водночас він звернув увагу на те, що суди перших і особливо наступних інстанцій поки не мають широкої практики винесення рішень щодо процедури превентивної реструктуризації, тому рішення щодо зареєстрованих справ і затягуються.

Із цим твердженням погодився суддя Західного апеляційного господарського суду Роман Міліціанов.

«Дійсно, процедур мало, але давайте згадаємо, скільки на початку було справ щодо визнання неплатоспроможності фізичних осіб, і як довго не рухалися зміни. Я вважаю, у нас немає альтернативи – ми мусимо поставити на рейки, по яких рухаються процедури щодо визнання неплатоспроможності фізичних осіб, і процедуру превентивної реструктуризації щодо бізнесу», – сказав Міліціанов.

Він виокремив кілька, на його думку, недоліків, які поки заважають більш широкому застосуванню нової процедури. Серед яких, зокрема, відсутність правових підстав для більш ґрунтовного вивчення порушень у справах щодо потенційного банкрутства.

«У судді немає процесуальної можливості залишати такі заяви без руху. Ми одразу маємо прийняти рішення – відкрити провадження або не відкрити. При відкритому провадженні боржнику гарантується доступ до правосуддя, але водночас починають діяти запобіжні заходи. На мою думку, суддям варто збільшити термін для відкриття процедури, щоб вони змогли оцінити усю глибину і її наслідки. П’ять днів – замало», – зауважив Міліціанов.