Протести та символи пам’яті на Олімпійських іграх: як МОК реагував на політичні жести спортсменів

Український скелетоніст Владислав Гераскевич був дискваліфікованим на Зимових Олімпійських Іграх 2026 перед першим заїздом через «шолом пам’яті», на якому були зображення загиблих під час війни українських спортсменів. У відповідь на це рішення комітету, спортсмен заявив, що не шкодує про свою позицію, попри втрату шансу поборотися за медалі. Натомість це не перший випадок, коли Олімпіада була використана як арена для протестів, заяв про права людини чи символічного вшанування пам’яті. «Слово і діло» зібрало приклади таких жестів і рішень, які ухвалював Міжнародний олімпійський комітет (МОК) – на інфографіці.

Мехіко 1968

Під час Літніх Олімпійських ігор 1968 року американські спринтери Томмі Сміт та Джон Карлос під час нагородження підняли над головою кулаки в чорних рукавичках під гімн США. Жест став символом протесту проти расової несправедливості у Сполучених Штатах. МОК визнав дії спортсменів порушенням правил і дискваліфікував їх.

Того ж року чехословацька гімнастка Віра Чаславська демонстративно проігнорувала гімн СРСР на нагородженні, протестуючи проти радянського вторгнення до Чехословаччини. У цьому випадку рішення про дискваліфікацію не ухвалювали.

Мюнхен 1972

На Літніх Олімпійських іграх 1972 американські легкоатлети Вінс Меттьюз і Вейн Коллетт демонстративно ігнорували гімн США на церемонії нагородження. Їхній протест також був спрямований проти расової дискримінації. Обох спортсменів дискваліфікували.

Москва 1980

На Літніх Олімпійських іграх 1980 польський стрибун із жердиною Владислав Козакевич після перемоги продемонстрував образливий жест у бік трибун у відповідь на освистування місцевими вболівальниками. МОК не застосував санкцій.

Сідней 2000

Під час Літніх Олімпійських ігор 2000 року австралійська легкоатлетка Кеті Фрімен здійснила коло пошани з двома прапорами – Австралії та аборигенів. Цей жест став символом єдності та визнання прав корінного населення. Покарання не було.

Афіни 2004

Іранський дзюдоїст Араш Міресмаелі на Літніх Олімпійських іграх 2004 року відмовився виходити на поєдинок проти спортсмена з Ізраїлю, що було пов’язано з політичною позицією Ірану щодо невизнання держави Ізраїль. Формально спортсмен був дискваліфікований із власної ініціативи.

Ріо 2016

На Літніх Олімпійських іграх 2016 ефіопський марафонець Феїс Лілеса перетнув фініш зі схрещеними над головою руками, як жест солідарності з протестами народу оромо. МОК санкцій не застосував.

Токіо 2021

Такий самий жест, але вже під час нагородження на п’єдесталі використала американська штовхальниця ядра Рейвен Сондерс на Літніх Олімпійських іграх 2020 року. Таким чином заявивши про підтримку всіх пригноблених. Рішення про дискваліфікацію також не ухвалювали.

На тих самих Іграх жіночі футбольні збірні Велика Британія та Чилі ставали на одне коліно перед стартовим свистком, підтримуючи антирасистський рух Black Lives Matter. Покарання не було.

Париж 2024

Під час Літніх Олімпійських ігор 2024 року афганська брейкінг-спортсменка Маніжа Талаш вийшла з накидкою з написом «Волю афганським жінкам», висловивши підтримку правам жінок у своїй країні. Її дискваліфікували.

Мілан, Кортіна 2026

На Зимових Іграх 2026 року український скелетоніст Владислав Гераскевич використав «шолом пам’яті» як символ вшанування загиблих в наслідок війни українських спортсменів. МОК ухвалив рішення про дискваліфікацію.

Нагадаємо, 14 лютого Президент України Володимир Зеленський особисто вручив Гераскевичу орден Свободи, а до цього спортивний арбітражний суд відхилив позов Гераскевича проти МОК