Позиція ВС щодо відсутності згоди заставодержателя на вчинення правочину з відчуження заставленого майна

28 липня 2021, 10:47Новини303

Этот материал также доступен на русском

Неотримання згоди заставодержателя на відчуження заставленого майна свідчить про відсутність у заставодавця необхідного обсягу повноважень.

  • Посилання скопійованоlink copied
Господарський суд міста Києва визнав за позивачем право власності на спірні транспортні засоби та зняв із них арешт. Своє рішення суд мотивував виконанням позивачем зобов’язань за договором найму-продажу транспортних засобів у повному обсязі. Про це повідомляється на сайті Верховного Суду.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову заставодержателя про визнання недійсним договору найму-продажу, суд першої інстанції врахував правову позицію, викладену в постанові КГС ВС від 05.02.2019 у справі № 910/9131/16, відповідно до якої відсутність згоди заставодержателя на продаж заставленого майна не є достатньою підставою для визнання договору недійсним, оскільки застава зберігає свою силу для нового власника.

Постановою Північного апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Оспорюваний договір визнано недійсним як такий, що укладений без згоди заставодержателя транспортних засобів, обов’язковість якої передбачена нормами чинного законодавства та умовами відповідного договору застави.

Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що приписи ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу», ч. 2 ст. 586 ЦК України прямо вказують на виникнення в заставодавця права на відчуження предмета застави, його передачу в користування іншій особі та розпорядження іншим чином з отриманням на це згоди заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Неотримання згоди заставодержателя на відчуження заставленого майна, що передбачено і законом, і умовами відповідного договору застави, свідчить про відсутність у заставодавця необхідного обсягу повноважень та недотримання сторонами умов чинності правочину, встановлених ст. 203 ЦК України.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду про наявність підстав для задоволення зустрічного позову і визнання недійсним договору найму-продажу у зв’язку з недотриманням його сторонами вимог ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу», ч. 2 ст. 586 ЦК України та для відмови в задоволенні первісного позову.

Отже, КГС ВС визнав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові КГС ВС від 05.02.2019 у справі № 910/9131/16, оскільки сама по собі відсутність згоди заставодержателя на вчинення правочину з відчуження заставленого майна є достатньою підставою для задоволення позову заставодержателя про визнання такого правочину недійсним.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 21.05.2021 у справі № 910/3425/20 можна ознайомитися за посиланням.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на поновлення процесуальних строків, пов'язаних з війною

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
6 липня 2023 року в ВР зареєстровано проєкт Закону № 9462 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль"

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Часто єдиним ефективним способом призначити особі її заслужену пенсію за віком є лише звернення до суду

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Погане фінансування судів завжди негативно позначається на їх функціонуванні та оперативності

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Крім того, судді розповіли і про закордонний досвід щодо процедури банкрутства та порівняли його з українським

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи