Ключові факти
- За результатами дослідження, 83% компаній планують перегляд доходів персоналу у 2026 році: частина вже ухвалила рішення, інші завершують погодження. Ще 17% респондентів поки не передбачають змін.
- Серед компаній, які підвищуватимуть оплату праці, 73% орієнтуються на коридор +10–15% у гривні, що відповідає інфляційним очікуванням і поточній ринковій ситуації.
- Для дефіцитних і критичних позицій роботодавці закладають підвищення до 20%. В окремих випадках, зокрема для водіїв і трактористів, розглядається зростання до 25%, однак такі рішення називають поодинокими.
- Близько третини компаній уже переглянули зарплати з 1 січня 2026 року. Основна частина планує зробити це перед стартом виробничого сезону – у березні–квітні. У бюджетах агровиробники переважно закладають курс 45–45,5 грн за долар, рідше – 43 грн за долар.
- Окремий блок дослідження стосувався компаній із тваринницьким напрямом. Серед опитаних 60% мають такий бізнес, і всі вони запланували підвищення зарплат. Основний діапазон також становить 10–15%, частина компаній розглядає до 20%.
- Agrohub зазначив, що на відміну від рослинництва, де валютний фактор частково компенсує зростання витрат, у тваринництві доходи здебільшого формуються в гривні, що посилює внутрішній фінансовий тиск на тлі зниження цін у 2025 році.
- Ще одна тенденція 2026 року – перехід до гнучкіших моделей оплати праці. Частка компаній, які застосовують виключно відрядну форму, скорочується. Натомість поширюється комбінований підхід, що передбачає фіксовану частину та змінну складову залежно від обсягу виконаних робіт.
- «Результати дослідження показують, що український агробізнес зберігає фокус на утриманні кваліфікованих кадрів, попри економічні виклики. Дефіцит персоналу зберігається, і сьогодні закриття вакансії часто коштує дорожче, ніж утримання поточного працівника», – зазначив керівник напряму HR360 у Agrohub Дмитро Лєбєдєв.
- Дослідження проведене у грудні 2025 року та охопило три напрями агробізнесу – рослинництво, тваринництво й елеваторний сегмент. Участь у ньому взяли 18 агрохолдингів із земельним банком 2,2 млн га та близько 100 елеваторів.
Контекст
Протягом 4 років повномасштабної війни, проблема дефіциту кадрів в аграрній галузі досягла критичного рівня. За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Дениса Марчука, брак працівників у секторі перевищив 30% (порівняно з 10% до вторгнення). Ця цифра базується на опитуваннях та внутрішніх даних аграрних асоціацій. Серед головних причин – мобілізація кваліфікованих спеціалістів (трактористів, машиністів, ремонтників), що безпосередньо впливає на посівні та збиральні кампанії та масова еміграція.
У 2025 році обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні зменшився на 6,8% порівняно з 2024-м, свідчать дані Державна служба статистики. Скорочення зафіксовано в усіх основних сегментах галузі. Зокрема, виробництво продукції рослинництва знизилося на 7,5%, тоді як у тваринництві падіння становило 4,1%.








































