Пенсії “з’їсть” система: українці залишаться ні з чим навіть після індексації виплат

З 1 березня 2026 року в Україні стартує чергова індексація пенсій з коефіцієнтом 1,121 – тобто виплати зростуть на 12,1%. Здавалося б, хороша новина для мільйонів українців, проте експерти попереджають: реально відчути надбавку зможуть далеко не всі. Механізм нарахування надбавки влаштований таким чином, що одні пенсіонери отримають помітне збільшення, інші – символічні гривні, а треті не потраплять під індексацію взагалі. Як передає “Хвиля”, про це йдеться у матеріалі 24 каналу.

Експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський у коментарі виданню пояснив, що під індексацію традиційно не підпадають відразу кілька категорій громадян. Насамперед це працюючі пенсіонери – ті, хто незважаючи на пенсійний вік продовжує офіційно працювати. Також без підвищення залишаться ті, хто вийшов на пенсію зовсім недавно, та одержувачі максимальних пенсійних виплат.

Логіка у випадку з нещодавніми пенсіонерами цілком зрозуміла: їхня пенсія вже розраховувалася на основі актуальної, вищої середньої зарплати по країні. Відповідно, держава вважає, що додаткове підвищення їм не потрібне. Саме тому ті, хто вийшов на заслужений відпочинок у 2024 або 2025 році, отримають індексацію за зниженими коефіцієнтами – 1,036 та 1,024 відповідно. Для тих же, хто оформив пенсію у 2021-2022 роках, коефіцієнт складе 1,061, а для тих, хто вийшов на пенсію у 2023 році – 1,048. Це не класична індексація, але певне зростання виплат все ж передбачено.

Окрема історія – соціальна пенсія. Формально її теж не індексують у березні, проте вона вже зросла з 1 січня разом із прожитковим мінімумом – з 2361 до 2595 гривень, тобто на 234 гривні. Оскільки підвищення вже відбулося на початку року, повторно переглядати ці суми в березні не планують. Експерт з пенсійного законодавства Сергій Коробкін пояснює: такою є логіка системи – якщо виплати вже скориговані за однією підставою, вдруге за той самий період їх не чіпають.

Парадокс системи: чим більша пенсія – тим більша надбавка

Одне з головних питань, яке виникає при вивченні механізму індексації, – наскільки вона справедлива по відношенню до різних груп пенсіонерів. І тут картина вельми неоднозначна.

Андрій Павловський наводить показовий приклад: якщо пенсія людини становить 3000 гривень, то 12% – це всього близько 360 гривень на місяць. Натомість при пенсії в 10 000-15 000 гривень ті самі 12% означають надбавку від 1200 до 1800 гривень. Іншими словами, система влаштована так, що ті, хто і без того отримує більше, виграють від індексації значно сильніше. При цьому мінімальний розмір підвищення обмежений 100 гривнями, максимальний – 2595 гривнями.

Коробкін додає, що нерівність виникає не лише через різний розмір пенсій, а й через рік їхнього призначення. Дві людини з абсолютно однаковим трудовим стажем, але які вийшли на пенсію в різні роки, отримуватимуть принципово різні суми. Той, хто оформив пенсію п’ять років тому, швидше за все, отримує помітно менше, ніж той, хто зробив це минулого року, – просто тому, що середня зарплата по країні за цей час суттєво зросла. Індексація покликана скоротити цей розрив, проте, за визнанням самих експертів, механізм досі далекий від досконалості.

Павловський також вказує на ще одну несправедливість: ті, хто чесно платив єдиний соціальний внесок з реальної зарплати протягом багатьох років, нерідко отримують стільки ж, скільки ті, хто працював “у тіні” і відраховував мінімум. Пенсія безпосередньо залежить від сплаченого ЄСВ, тому сірі зарплати в минулому – це прямі втрати для пенсіонера в сьогоденні.

Як розраховується коефіцієнт індексації

Коефіцієнт індексації – не довільна цифра, а результат затвердженої формули. Пенсійний фонд України розраховує його таким чином: береться сума показника зростання споживчих цін та показника зростання середньої заробітної плати, потім множиться на 50% і додається одиниця.

Наприклад, у 2024 році зростання споживчих цін склало 12%, а зростання середньої зарплати – 11%. Підставивши ці дані у формулу, отримуємо: (12% + 11%) x 50% / 100% + 1 = 1,115, тобто індексація 2025 року склала 11,5%. За аналогічним принципом була розрахована і нинішня цифра в 12,1% для 2026 року. Міністр соціальної політики Денис Улютін підтвердив цю цифру в коментарі для українського радіо.

Важливо розуміти: індексація підвищує лише базовий розмір пенсії, а не загальну суму разом з усіма надбавками та доплатами. Це означає, що реальна надбавка на руки може виявитися помітно скромнішою, ніж передбачає заявлений відсоток.

Чи перекриє індексація інфляцію

Офіційні дані начебто дають привід для оптимізму: інфляція в Україні за підсумками минулого року сповільнилася до 8%, тоді як індексація складе 12,1%. Здавалося б, пенсіонери мають бути в плюсі. Проте експерти закликають не поспішати з висновками.

Економіст, кандидат економічних наук та заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло звертає увагу на структуру споживчого кошика. Офіційний індекс інфляції розраховується за єдиним усередненим кошиком товарів та послуг, який не враховує реальні витрати малозабезпечених громадян – а саме до них належить більшість пенсіонерів. У їхньому споживчому кошику непропорційно велику частку займають продукти харчування, а ціни на продовольство в Україні традиційно зростають швидше за загальний показник інфляції. Аналогічна ситуація – з ліками.

Таким чином, говорити про те, що 12,1% повністю компенсують подорожчання для пенсіонера з невеликими доходами, не доводиться. При пенсії у 3500 гривень надбавка складе близько 380 гривень – і це максимум, на який може розраховувати людина з таким рівнем виплат.

Коробкін нагадує і про ширший контекст: навіть якщо формально пенсії зростають, накопичене за кілька років знецінення грошей нікуди не поділося. Порівнюючи нинішні ціни з тими, що були три-чотири роки тому, очевидно, що реальна купівельна спроможність мінімальних та невеликих пенсій суттєво знизилася, незважаючи на щорічні індексації.

Скільки реально потрібно пенсіонеру в Україні

За словами Коробкіна, питання про достатній розмір пенсії давно вийшло за межі академічних дискусій. Фахівці неодноразово вказували: мінімальна пенсія в Україні має становити щонайменше 6000 гривень, щоб людина могла дозволити собі базовий набір продуктів, ліки та комунальні платежі. На ділі бюджетний показник мінімальної пенсії закріплений на рівні близько 2595 гривень – тобто більш ніж удвічі нижче за необхідний, на думку експертів.

При цьому близько 30% українських пенсіонерів отримують до 4000 гривень на місяць, а приблизно половина – не більше 5000 гривень. Пенсії в 10 000 гривень і вище – доля порівняно невеликої частини одержувачів. Розрив між офіційним прожитковим мінімумом та реальними потребами літніх людей залишається однією з найгостріших соціальних проблем країни.

Звідки гроші і що буде, якщо допомога припиниться

Ярослав Жаліло пояснює економічну механіку: Пенсійний фонд України наповнюється насамперед за рахунок єдиного соціального внеску, який роботодавці відраховують із зарплат співробітників. Минулого року номінальні зарплати в країні зросли до 30%, відповідно, зросли й надходження до ПФУ. За приблизними розрахунками, саме цей приріст і створив фінансову базу для індексації на рівні 12%. Бюджет Пенсійного фонду на 2026 рік визначено в обсязі 1,26 трильйона гривень: з них близько 1 трильйона – на обов’язкове державне пенсійне страхування, близько 64 мільярдів – на страхування у зв’язку з втратою працездатності та нещасними випадками, і майже 197,6 мільярда гривень – на соціальні виплати, які адмініструє фонд.

Однак тут криється принципово важливий момент, про який говорить Андрій Павловський. Усі внутрішні податки та збори в умовах воєнного часу спрямовуються насамперед на фінансування оборони та безпеки країни. Соціальна сфера – пенсії, субсидії, соціальна допомога – значною мірою тримається на зовнішніх надходженнях, насамперед від Європейського Союзу. Якщо з якоїсь причини цей потік зовнішнього фінансування перерветься або скоротиться, під загрозою опиниться не лише чергова індексація, але й виплата пенсій загалом. Це робить українську пенсійну систему вкрай залежною від геополітичної кон’юнктури – і це, мабуть, один із найбільш тривожних висновків, які випливають із розмови з експертами.