НБУ продовжує “чистку” небанківського ринку: хто і чому втратив ліцензії

Кількість учасників небанківського фінансового ринку України продовжує скорочуватися. За даними Національного банку, у грудні 2025 року ринок залишили ще шість установ, тож станом на 1 січня 2026 року їхня загальна кількість становила 775. Кількість діючих банків залишилася незмінною — 61.

Регулятор продовжує “чистку” ринку як у примусовому, так і в добровільному порядку. У грудні було анульовано ліцензії 6 установам:

Добровільно (за ініціативою заявників) пішли: одна фінансова компанія, ломбард та кредитна спілка.

Примусово (санкції НБУ) ліцензії втратили: дві фінансові компанії та один ризиковий страховик.

Також з реєстрів остаточно виключено шість установ.

Станом на початок 2026 року структура небанківського ринку виглядає так:

• Фінансові компанії: 411 (було 414).
• Ломбарди: 101 (було 102).
• Кредитні спілки: 85 (було 86).
• Страховики: 47 non-life (ризикових) та 10 life-страховиків (страхування життя).
• Колекторські компанії: 74 (без змін).

На платіжному ринку ситуація стабільніша: працюють 15 національних та 10 міжнародних платіжних систем. Водночас зросла активність комерційних агентів — їх кількість збільшилася з 58 до 66.

Загалом у грудні НБУ опрацював 301 запит щодо реєстраційних дій, більшість з яких (227) стосувалася фінансових компаній та ломбардів.

Тренди фінансового нагляду

Скорочення кількості небанківських установ (так званий “спліт” та подальша консолідація) є довгостроковим трендом, який триває ще з 2020 року. Примусове анулювання ліцензій зазвичай відбувається через порушення нормативів капіталу, непрозору структуру власності або ігнорування вимог фінмоніторингу. Ринок стає меншим за кількістю гравців, але вимоги до їхньої надійності та прозорості зростають.

Зазначимо, що категорія “комерційні агенти”, яка показала зростання у грудні (+8), — це юридичні особи, які надають фінансові платіжні послуги від імені платіжних установ (наприклад, приймання готівки через термінали). Зростання їх кількості свідчить про розширення фізичної інфраструктури платежів, попри цифровізацію.