USD = 44.668
EUR = 51.06
Стрічка новин
Рівень інфляції в Україні традиційно пояснив Нацбанк.
Основною причиною прискорення інфляції залишаються прямі наслідки повномасштабної війни росії проти України.
Серед них: порушення виробництва та ланцюгів постачання, зростання виробничих витрат бізнесу, ситуативне збільшення попиту на окремі товари та послуги, а також зниження пропозиції товарів. Впливали на ціни й непрямі наслідки війни: курсові ефекти та погіршення очікувань населення та бізнесу. Фактичні темпи зростання цін відповідали траєкторії базового прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за жовтень 2022 року.
Зростання цін на оброблені продовольчі товари прискорилося до 27,2% р/р. Швидше дорожчали м’ясні продукти, кондитерські вироби, безалкогольні напої та соуси внаслідок збільшення виробничих витрат бізнесу через вищу вартість сировини, енергії та логістики. Пришвидшилося зростання цін на сухофрукти, рибні продукти, оливкову та соняшникову олію і похідні останньої (майонези, маргарини, спреди) на тлі подальшого перенесення на ціни зміни курсу гривні.
З огляду на суттєве розширення експорту молочної продукції з України збільшилася вартість масла та сирів на внутрішньому ринку.
Ціни на непродовольчі товари також зростали вищими темпами (на 19,9% р/р) під впливом вичерпання запасів імпортної продукції (закуплених за нижчим курсом), ефектів перенесення скоригованого курсу гривні та погіршення очікувань. Зокрема, прискорилося подорожчання одягу та взуття, товарів для дому (посуду, меблів, домашнього текстилю, побутової техніки та хімії), електроніки, авто, товарів особистого догляду і товарів для ремонту. З огляду на підвищений попит, посилений обстрілами енергетичних об’єктів, зросла вартість обігрівачів, плит та інших товарів, пов’язаних із резервним живленням і забезпеченням тепла. Темпи зростання вартості послуг не змінилися (15,7% р/р).
З одного боку, повільніше дорожчали телекомунікаційні послуги, послуги зі страхування автомобілів, а також послуги манікюру, кінотеатрів, з управління багатоквартирними будинками та установлення металопластикових вікон. З іншого боку, на тлі вищого попиту швидше зростала вартість медицини, послуг хімічного чищення, ремонту, готелів і ресторанів.
Найвагоміший внесок у таку динаміку мало суттєве подорожчання яєць. Це пояснюється знищенням птахофабрик, зростанням виробничих витрат і порушенням технологічних ланцюгів виробництва яєць на початку війни, поточними проблемами з енергопостачанням, а також зменшенням поголів’я курей на вирощуванні в домогосподарств, у тому числі через міграцію населення.
Вищими темпами зростали ціни на фрукти, насамперед імпортні, через курсові ефекти, ускладнену логістику та збільшення їх вартості на світових ринках. Швидше дорожчала й свинина з огляду на обмежену пропозицію живця свиней та перебої з електропостачанням. Унаслідок підвищення вартості енергоносіїв та повільніших порівняно з минулим роком темпів збору цукрового буряку прискорилося зростання цін на цукор.
Натомість зростання вартості борошна, гречки та інших круп сповільнилося під впливом кращих, ніж очікувалося, урожаїв. Сповільнилося й подорожчання овочів, насамперед борщового набору, завдяки розширенню пропозиції з центральних та північних областей.
Інфляційний тиск в умовах війни очікувано посилюється. Проте інфляція лишається контрольованою, а її поточна динаміка відповідає траєкторії прогнозу Національного банку. Останній передбачає зростання інфляції до близько 30% наприкінці цього року та її сповільнення у 2023 році. Для збереження контролю над інфляційними процесами Національний банк утримує облікову ставку на рівні 25% та прогнозує її збереження на поточному рівні ще тривалий час. Це потрібно для забезпечення привабливості гривневих активів, зменшення тиску на валютному ринку, збалансування очікувань і зрештою зниження інфляції в наступні роки.
