“Народні IPO” держпідприємств: стали відомі перші подробиці

Голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов в інтерв’ю Мінфіну розкрив деталі того, як відбуватимуться перші “народні IPO”.

“Відразу скажу, що регулятор не може будувати ринок або говорити, яким він повинен бути. Регулятор може тільки зробити умови, щоб ринок розвивався, або навпаки — закрутити гайки. Зараз обсяг торгівлі на фондовому ринку — це практично те ж саме, що і обсяг торгівлі на ньому ОВДП. Все інше — близько нуля. Тому фактично нам потрібно буде зростати від нуля. Які вийдуть обсяги — неможливо прогнозувати. Насамперед у нас повинен з’явитися хоча б один великий емітент”, – так окреслив першопричину появи “народних IPO” очільник НКЦПФР.

Руслан Магомедов також зазначив, що потрібен саме емітент, який був би цікавим і зрозумілим широкому колу інвесторів: “Особисто я хотів би, щоб це був якийсь із держбанків. Такий емітент міг би з’явитися завдяки «народному IPO». Тобто завдяки виходу на фондовий ринок державної компанії”.

Щодо механізму “виходу на ринок”, то насамперед йдеться про таку послідовність:

• для початку краще вивести на ринок невеликий пакет акцій, адже ми не знаємо до якого обсягу акцій ринок готовий. Але, продавши навіть невеликий пакет, ми сформуємо оцінку компанії;
• компанія може бути оцінена інвесторами навіть вище, ніж її балансова вартість, таких прикладів на світових ринках безліч. Навіть збиткова компанія завдяки перспективам зростання може оцінюватися в мільярди. Тут буде те ж саме;
• з огляду на те, що на ринку зараз не так багато інструментів, швидше за все, ми отримаємо хороший фінансовий мультиплікатор до поточних показників;
• якщо держава оперуватиме акціями підприємства, воно зможе розуміти, як ринок прогнозує його майбутнє.

Теоретично, якщо уряд вирішить продати Приватбанк, то він може спочатку вивести на фондовий ринок 1% (або навіть 5-6%) його акцій і, виходячи з оцінки, виставити свою ціну покупцеві великого пакета. Цих відсотків буде достатньо для того, щоб інвестори не боялися сквіз-ауту, тобто примусового викупу акцій. “Чи варто виводити ще більший обсяг акцій, зараз важко сказати. Потрібно прощупати ринок, визначити який попит”, – прогнозує Р.Магамедов.

Нацкомісія вже обговорювала ідею IPO держпідприємств з урядом, але, за словами голови НКЦПФР, “вона ще на дуже ранній стадії. Скажу так: ідея була озвучена і не викликала заперечень. Пропозиція зацікавила тих, хто її почув, і, я сподіваюся, що її розгляд буде оперативним”.

Списку держпідприємств, які могли б провести IPO, ще немає, але вже є декілька ключових критеріїв.

“Важливо, щоб підприємство було у держвласності не менше ніж на 75%, щоб уникнути недружніх дій з боку приватного акціонера. Це підприємство має бути прибутковим. І воно повинно бути зрозумілим. Тому що, якщо це буде нішеве підприємство, то складно буде пояснити його особливості інвесторам. Найкраще продавати те, що вже всім зрозуміле і добре відоме”, – резюмував Р.Магамедов.