Магія флейти – у музеї Лаври

У неділю, 4 січня розпочне свої концертні виступи у новому 2026-му році соліст Національної філармонії України, заслужений артист Юрій Шутко, який єдиний в Україні грає на золотій флейті і є обличчям всесвітньо відомої японської фірми SANKYO. У його виконанні прозвучать твори Й. С. Баха, К. Ф. Е. Баха, К. Дебюссі, Ж. Ібера та інших композиторів. Концерт «Магія флейти» відбудеться у Музеї книги та друкарства на території Києво-Печерської Лаври. Його назва не випадкова, адже у руках Юрія Шутка відлитий із золота інструмент набуває чарівного звучання.

Флейті приписують безліч магічних якостей. З часів Давнього Сходу до нас дійшли зображення Бога Крішни з флейтою в руках. Відомо, що фараон Єгипту, батько славетної Клеопатри, грав на цьому інструменті до самозабуття.

Із появою першої у світі флейти пов’язана міфічна історія про грецького бога лісів, мисливців та пастухів – сина Зевса і німфи Каллісто. Саме він є винахідником сопілки – флейти Пана. Приводом для цього стало кохання до німфи Сірінги. Закоханий Пан переслідував її доти, доки вона, втікаючи від нього, не сховалася в річці Ладоні (в Аркадії), де перетворилася на очерет. Із нього Пан вирізав сопілку.

Інший міфічний герой – сатир Марсій жив у фригійських лісах і був супутником Діоніса. Він знайшов флейту, яку викинула Афіна, оскільки під час гри щоки богині роздувались і спотворювали її обличчя. Марсій невпинно вправлявся і довів гру на ній до такої досконалості, що наважився викликати Аполлона на змагання. Тож не дивно, що твори, присвячені постатям цих двох богів – «Пан» та «Марсій» з «Міфологічної сюїти» італійського композитора ХІХ ст. Леонардо Ді Лоренцо прозвучать під час концерту.

Величезну популярність флейта отримала в XVII—XVIII століттях при королівських дворах Європи. Для неї великий Йоганн Себастьян Бах створив сольний твір – «Партиту» ля-мінор, що складається з чотирьох старовинних танців – Алеманди, Куранти, Сарабанди й Бурре.

В ті часи барокова флейта була дерев’яною і складалася із трьох-чотирьох різних частин із вирізьбленими на них отворами. Попри це, «Партита» Баха являє собою надскладний твір, який дозволяє виконавцю представити публіці всю свою майстерність: швидке чергування пальців, великі «стрибки» при обмеженому часі для взяття дихання тощо. Водночас тонка і прониклива музика вимагає від виконавця рафінованого відчуття стилю та смаку.

Таку любов до цього інструменту перейняв і його найталановитіший син – Карл Філіп Еммануїл Бах. Свою сонату ля-мінор, яка прозвучить на концерті, він присвятив пруському королеві Фрідріху Великому, котрий був вправним флейтистом.

Протягом останніх двох століть флейта пережила чималі технічні та конструктивні перетворення, доки не набула сучасного вигляду. Її почали виготовляти із металу, а дірочки на корпусі замінила досконала клапанна система. Відтак розширився діапазон та сила звучання цього інструменту, а також його технічні можливості.

На срібних флейтах грають в оркестрі, а на золотих та платинових – провідні флейтисти-солісти.

«І це не примха музичної еліти, а вимога часу. Бо чим більша щільність металу, з якого виготовлений інструмент, тим розкішніша темброва палітра. Золота флейта має сильний звук і за тембром наближається до скрипки. Тому для соліста вона – справжня знахідка», – зазначає Юрій Шутко.

На золотій флейті неймовірного чару набуває музика «Сонати-Апасіонати» композитора-органіста початку ХХ ст. Зіґфріда Карг-Елерта. Його дружба з флейтистом Карлом Бартушатом, з яким він поділяв тяготи військової служби під час Першої світової війни, сприяла створенню творів, що склали золотий флейтовий репертуар. Загадковою лірикою пронизана «П’єса» від 1936 року французького неокласика Жака Ібера. А твір «Відображення» його сучасника Ежена Бозза є одним із найскладніших у технічному плані для флейтового виконання.

Ці та інші композиції прозвучать у Києво-Печерській Лаврі у виконанні «Золотої флейти України» Юрія Шутка і зможуть зачарувати найвибагливішого слухача.

Олександра Тимощук