Китай складає карту океанічного дна, готуючись до підводної війни — Reuters

Китай проводить масштабну операцію з підводного картування та моніторингу в Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах, накопичуючи детальні знання про морські умови, які, за словами військово-морських експертів, матимуть вирішальне значення в разі ведення підводної війни проти Сполучених Штатів та їхніх союзників, пише Reuters.

Частина досліджень спрямована на пошук родовищ корисних копалин та рибальських угідь, але дані, які збирають кораблі, мають військове застосування.

В одному з прикладів, як показують дані відстеження суден, з якими ознайомилося агентство Reuters, дослідницьке судно, що експлуатується Океанічним університетом Китаю, протягом 2024 та 2025 років здійснювало плавання в морях поблизу Тайваню та американського оплоту Гуаму, а також навколо стратегічних ділянок Індійського океану. У жовтні 2024 року воно перевірило потужні китайські океанічні датчики, здатні ідентифікувати підводні об’єкти поблизу Японії, і знову відвідало той самий район минулого травня. А в березні 2025 року воно перетнуло води між Шрі-Ланкою та Індонезією, охоплюючи підходи до Малаккської протоки, критично важливого вузького пункту для морської торгівлі.

Дані, які збирають китайські дослідницькі судна про стан морського дна та води, мають вирішальне значення для операцій підводних човнів та протичовнової війни, стверджують військово-морські експерти. Капітанам потрібна інформація про підводний рельєф, щоб уникнути зіткнень та приховати свої судна.

Але ці дані також важливі для виявлення підводних човнів, які діють у межах кількох сотень метрів від поверхні. Зазвичай підводні човни ідентифікуються за звуками, які вони видають, або за відлунням сигналів, що надсилаються гідролокаторами. Однак рух цих звукових хвиль змінюється залежно від підводного ландшафту, температури води, її солоності та течії.

Китай уже провів своє найповніше океанологічне дослідження на схід від Філіппін, навколо Гуаму, де розміщені деякі американські атомні підводні човни, поблизу Гаваїв, дослідив підводний хребет на північ від військово-морської бази США в Папуа-Новій Гвінеї, та провів розвідку навколо австралійського острова Різдва. Китайські судна також нанесли на карту морське дно на захід і північ від Аляски, що є важливим морським шляхом до Арктики.

Ще у 2014 році Китай розгорнув проєкт у Південнокитайському морі зі створення «прозорого океану» шляхом розгортання датчиків, які б надали йому повне уявлення про стан води та її рух через певні райони, побудувавши цілу систему глибоководного спостереження.

Після дослідження Південнокитайського моря китайські вчені розширили проєкт прозорого океану на Тихий та Індійський океани. Так, у Тихому океані Китай розгорнув сотні датчиків, буїв та підводних масивів для виявлення змін у стані води, таких як температура, солоність та рух підводних вод. В Індійському океані також розміщено масив сенсорів, що охоплюють Індію та Шрі-Ланку.

Океанічний університет та Інститут океанології, що є частиною Китайської академії наук, заявили, що ширша мережа датчиків тепер забезпечує Китай даними про стан води та рух підводних вод у режимі реального часу. Китайські вчені стверджують, що ці датчики відстежують зміни клімату та стану океану, але у 2017 році урядовці провінції Шаньдун заявили, що проєкт прозорого океану мав на меті «забезпечити морську оборону та безпеку», і прямо порівняли проєкт із військовими зусиллями США щодо створення американської мережі океанічних датчиків.