Казус “Овсієнко-Кошарського”. Шахрайства в сфері приватного виконання будуть до часу, поки не змінити “Систему”

Декілька днів тому у різних профільних групах Фейсбуку з’явився цікавий допис, який начебто інформував громадян та спільноту приватних виконавців про новий вид шахрайства.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1177815242665669&id=100013116120458

Якщо коротко, то суть повідомлення була у тому, що невідомі особи блокують зарплатні картки Приватбанку, надсилаючи сфальшовані постанови приватного виконавця про арешт рахунків. І якщо сумніватись у такого рода звинувачень на сторінках Фейсбуку ще можна було, то реакція на ілюстрацію (додавалось фото з печаткою приватного виконавця Овсієнко Алла Вікторівна, на оборотці якої значилось прізвище Кошарський Олександр Володимирович) була однозначною. Олександр – це точно не Алла, а, значить, печатка підроблена. Постанова про арешт, а відтак і блокування коштів – теж.

Ось такий собі казус Овсієнко-Кошарського.

На думку “викривачів” така схема була небезпечною саме тому, що “шахраям потрібно, щоб клієнт перерахував [гроші], після чого у нього не буде шансів знайти незареєстровану особу, яка назвалася «виконавцем»! Чи була це «Овсієнко» чи Іванова чи Сидорова – ніхто та ніколи не дізнається”.

Насправді такий висновок виявився передчасним, бо виконавець виявилась справжньою, виконавчі провадження – теж, а от печатка, дійсно, “підманула, підвела”.

У повідомленні на ім’я Асоціації приватних виконавців України Алла Овсієнко повідомила, що в якості реакції на повідомлення у соцмережах гребову печатку приватного виконавця з типографською помилкою було знищено, а з 7 червня буде використовуватись печатка без дефектів.

Чесно кажучи, дивно, як так сталось, що приватний виконавець, використовуючи печатку з січня 2021 року, жодного разу не побачила такий недолік як наявність “чужого” прізвища. Але ситуація набуває ще більш гіпертрофічного забарвлення, коли згадати про те, що приватні виконавці надають зразки відтиску печатки до архіву Мінюсту. Виникає логічне питання, кому й навіщо потрібен бюрократичний контроль, який не працює? Адже справа не в тому, що потрібно віднайти та покарати конкретного співробітника, “який не додивився”. З цим, ймовірно, у відомстві справляться швидко. Але ж ретельніше від цього перевірки не стануть, а відтак і запитання громадян – “а чи не шахрай то й чи інший приватний виконавець”, “а чи законні його постанови про арешт”, “а чи мав банк право заблокувати рахунки” – нікуди не зникнуть.

“Дійсно, ці запитання не зникнуть”, – підтвердив у телефонній розмові голова АПВУ Віталій Чепурний. – “Мушу визнати, що це – не перша, і, на жаль, не остання шахрайська схема. Шахраї намагаються ввести в оману як приватних виконавців, так і боржників та державні інституції. Але справа зовсім не в тому, що десь будуть типографічні помилки або потрібно якось особливо перевіряти діяльність приватних виконавців. Вже давно потребує якісного оновлення сама “система” виконання.

На жаль, той “автоматизований арешт коштів боржника”, що його запровадив Мінюст своїм наказом в квітні цього року, таких казусів не вирішує принципово, бо є лише блідою копію того, як система має працювати насправді.

А до тих пір, поки “систему” не зламати (переробити\впровадити), подібні звинувачення у шахрайстві будуть з’являтись регулярно.

Автор – Козлов Сергій