Іран відмовляється від переговорників Трампа: кого хоче бачити натомість

Іран не хоче вести переговори з частиною представників адміністрації президента США Дональда Трампа. Ймовірно, країна віддає перевагу віце-президенту Штатів Джею Ді Венсу.

Яка позиція Ірану щодо перемовин

Як повідомляють джерела, обізнані з дипломатичними контактами, Тегеран через непрямі канали дав зрозуміти, що не зацікавлений у відновленні переговорів за участі Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Натомість іранська сторона хотіла б працювати з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом.

Джерела зазначають, що таке рішення пов’язане з браком довіри після зриву попередніх перемовин напередодні військових дій за участю Ізраїлю та США. В Ірані вважають, що переговори з нинішніми представниками не дадуть результату.

Водночас Джей Ді Венс, за оцінками співрозмовників, сприймається як більш відкритий до ідеї завершення конфлікту. Один із них припустив, що віцепрезидент може бути налаштований на пошук шляхів припинення війни.

Попри це, аналітики застерігають, що участь Венса у переговорах також несе ризики, адже досягнення домовленостей буде складним. До того ж Стів Віткофф залишається активно залученим до перемовного процесу, і Ірану, ймовірно, доведеться працювати з тим представником, якого визначить Вашингтон.

У Білому домі наголошують, що остаточне рішення щодо складу переговорної групи ухвалює президент Дональд Трамп. За словами речниці Каролін Лівітт, до процесу можуть бути залучені також держсекретар Марко Рубіо і Джаред Кушнер.

Водночас можливість зустрічі між США та Іраном, яка може відбутися найближчими днями в Ісламабаді, залишається невизначеною. Навіть прихильники переговорів оцінюють її перспективи стримано.

Раніше США передали Ірану 15-пунктний план мирного врегулювання війни. Серед головних умов: обмеження ядерної та ракетної програм Тегерана, зокрема контроль над збагаченим ураном. Однією з центральних пропозицій є передача приблизно 440 кг високозбагаченого урану під міжнародний контроль. Також у плані порушується питання розблокування Ормузької протоки, що впливає на світові поставки енергоносіїв. Водночас поки невідомо, чи погодиться Іран на ці умови. Як, власне, і перспективи швидкого завершення війни залишаються невизначеними.