Які законодавчі ініціативи реєстрували підозрювані нардепи під вартою

Підозрюваний у державній зраді Нестор Шуфрич, якому суд дозволив вийти з-під варти під заставу у понад 33 млн грн, зареєстрував найбільше законопроєктів у порівнянні з іншими депутатами, які також перебувають у СІЗО. Свої законопроєкти й постанови реєстрував і підозрюваний у держзраді Олександр Дубінський. Водночас Олександр Пономарьов, Євгеній Шевченко та Федір Христенко не проявили жодної законотворчої активності, перебуваючи у слідчих ізоляторах. На інфографіці – які законопроєкти реєстрували підозрювані під вартою народні обранці.

Станом на 12 січня 2026 року у слідчих ізоляторах перебувають п’ятеро чинних нардепів IX скликання, яких підозрюють у державній зраді та інших кримінальних правопорушеннях: Нестор Шуфрич (ДГ «Платформа за життя та мир», раніше ОПЗЖ), Олександр Пономарьов (ДГ «Платформа за життя та мир», раніше ОПЗЖ), Євген Шевченко (ДГ «Відновлення України»), Олександр Дубінський (позафракційний, раніше «Слуга народу»), Федір Христенко (позафракційний, раніше – ОПЗЖ).

Нестор Шуфрич має дві підозри: першу – державна зрада – він отримав 15 вересня 2023 року, а 8 лютого 2024 року йому оголосили про підозру у фінансуванні Росгвардії у Криму. Під вартою депутат вже 2 роки та чотири місяці,

У січні 2025 року Шевченківський райсуд Києва, хоч і не дозволив Шуфричу брати фізичну участь у засіданнях Верховної ради, проте зобов’язав надати йому право виконувати депутатські повноваження навіть у слідчому ізоляторі. Відтоді він реєструє власні законопроєкти, станом на сьогодні їх три. Зазначимо, нардеп є членом комітету парламенту, з питань свободи слова.

Перший законопроєкт Шуфрич подав у Раду в квітні 2025 року, в ньому йшлося про вдосконалення захисту прав національних меншин із використанням офіційних інтеграцій ЄС для євроінтеграції України. Другий – у липні того ж року, законопроєкт стосувався вдосконалення механізму притягнення особи до кримінальної відповідальності. Третій законопроєкт щодо забезпечення права на позов в разі оскарження указів президента України індивідуальної дії Шуфрич зареєстрував у парламенті у листопаді минулого року.

Позафракційний нардеп Олександр Дубінський, який є членом комітету фінансів, податкової та митної політики, має три підозри: державна зрада (з листопада 2023 року), участь у злочинній організації, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон. Він перебуває у СІЗО 2 роки і два місяці (з 14 листопада 2023-го). Сам депутат називає себе «політвʼязнем Зеленського».

За час в ізоляторі Дубінський зареєстрував у Раді два законопроєкти, обидва – у грудні минулого року. Перший стосується вдосконалення механізму зарахування судом строків попереднього ув’язнення та забезпечення права на справедливе відбування покарання, другий – щодо амністії осіб, недопущення їх переслідування та покарання у зв’язку із завершенням агресії рф проти України. Крім того, у грудні 2025-го Дубінський вніс до ВР ще й три постанови: про звільнення Василя Малюка з посади голови СБУ (двічі) та про звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора України.

Олександру Пономарьову, який є членом комітету транспорту та інфраструктури, повідомили про підозру у державній зраді у липні 2023 року. Також його підозрюють у колабораціонізмі. У СІЗО він перебуває найдовше серед інших вищезгаданих згаданих народних обранців – 2 роки та більше ніж 5 місяців. За цей час він не зареєстрував жодного законопроєкту чи постанови.

Євген Шевченко має одразу дві підозри у державній зраді та одну у шахрайстві. Першу він отримав у листопаді 2024 року, а у липні 2025-го його звинуватили у шахрайстві в особливо великих розмірах. Під вартою нардеп 1 рік і два місяці. Від нього також не надходило жодних законодавчих ініціатив.

Найменше з усіх підозрюваних нардепів IX скликання провів у СІЗО Федір Христенко, який є членом комітету аграрної та земельної політики – чотири місяці (з 6 вересня 2025 року). Він має дві підозри: у держаній зраді та зловживанні впливом. Жодних законопроєктів або постанов Христенко не реєстрував.

Нагадаємо, у Верховній раді дев’ятого скликання є понад 30 народних депутатів, які свого часу отримали підозру від правоохоронних чи антикорупційних органів.