Аналіз фінансового стану боржника у процедурі банкрутства: експерти обговорили проблеми правозастосування

Питання аналізу фінансового стану боржника у процедурах банкрутства залишається одним із ключових для всієї системи неплатоспроможності. Саме цей аналіз має дати відповідь на головне питання — чому підприємство стало неплатоспроможним і чи є підстави для його відновлення або ліквідації.

Цій темі був присвячений виступ керівниці напрямку роботи з проблемною заборгованістю АТ КБ «ПриватБанк» Наталії Андріїшиної під час XI Форуму з реструктуризації та банкрутства, який відбувся 3 березня 2026 року. У своїй доповіді вона детально зупинилася на нормативному регулюванні, актуальній судовій практиці Верховного Суду та практичних проблемах, які виникають під час аналізу фінансового стану боржників у процедурах банкрутства.

Аналіз фінансового стану як основа процедури розпорядження майном

Відповідно до статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, процедура розпорядження майном передбачає систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника. Її метою є забезпечення збереження активів підприємства, ефективного використання майнових ресурсів та визначення подальшої процедури — санації або ліквідації.

Одним із ключових обов’язків розпорядника майна у цій процедурі є проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника. Такий аналіз має включати дослідження фінансової звітності підприємства, оцінку його господарської діяльності, стан активів і зобов’язань, а також встановлення можливих ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства чи приховування неплатоспроможності.

За словами Наталії Андріїшиної, саме результати цього аналізу формують основу для подальших рішень суду та кредиторів у справі про банкрутство. Водночас у практиці нерідко трапляються ситуації, коли такий аналіз проводиться формально або не охоплює всіх необхідних аспектів діяльності підприємства.

Підходи Верховного Суду до оцінки фінансового стану боржника

У своєму виступі представниця ПриватБанку звернула увагу на низку рішень Верховного Суду, які формують підходи до оцінки фінансового стану боржника у справах про банкрутство.

Зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі №06/1155/20 (906/1113/21) суд зазначив, що діяльність із виявлення підстав для притягнення до субсидіарної відповідальності фактично розпочинається вже з моменту введення процедури розпорядження майном. Відповідний звіт арбітражного керуючого, у якому фіксуються ознаки доведення до банкрутства, може слугувати доказовою базою для подальших вимог щодо покладення відповідальності на керівників або власників підприємства.

Ще один важливий підхід сформульований у постанові Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі №914/1218/24. У цьому рішенні суд наголосив, що реальний фінансово-господарський стан боржника встановлюється виключно на підставі комплексного дослідження всіх доказів, які наявні у справі. Серед таких доказів важливе місце займає саме аналіз фінансового стану підприємства, який подається до суду розпорядником майна.

Також у постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі №912/2397/24 суд прямо вказав, що відсутність аналізу фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження ліквідаційної процедури суперечить нормам Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, сучасна судова практика фактично підкреслює, що аналіз фінансового стану боржника є не формальною процедурою, а ключовим інструментом для встановлення причин неплатоспроможності підприємства.

Практичні проблеми проведення аналізу боржника

Окрему частину виступу Наталія Андріїшина присвятила практичним проблемам, з якими стикаються кредитори та арбітражні керуючі у процедурах банкрутства.

Серед них вона назвала необхідність аналізу правочинів боржника у процедурі розпорядження майном, що підтверджується актуальною судовою практикою. Зокрема, відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 29 липня 2025 року у справі №903/534/23, де суд наголосив на важливості дослідження господарських операцій підприємства для встановлення причин неплатоспроможності.

Разом з тим у практиці часто виникають ситуації, коли аналіз фінансового стану підприємства проводиться поверхово або на підставі неповних даних, що ускладнює встановлення реального економічного стану боржника.

Серед найбільш поширених проблем, які відзначила представниця банку:

• проведення аналізу за періоди, коли підприємство фактично не здійснювало господарської діяльності;
• відсутність інвентаризації активів навіть за наявності можливості її проведення, зокрема у філіях підприємства;
• обмежений доступ до окремих інформаційних ресурсів, необхідних для проведення повноцінного аналізу;
• недостатній рівень реагування на випадки недостовірного або неповного аналізу.

На її переконання, такі проблеми свідчать про необхідність оновлення підходів до проведення аналізу фінансового стану боржника та посилення вимог до якості відповідних досліджень.

Пропозиції щодо вдосконалення системи банкрутства

За результатами аналізу практики ПриватБанк запропонував низку змін, які можуть підвищити ефективність процедур банкрутства.

Зокрема, йдеться про необхідність оновлення підходів до Порядку проведення аналізу фінансового стану боржника та методичних рекомендацій, з урахуванням сучасних економічних і правових аспектів діяльності підприємств.

Серед інших пропозицій:

• запровадження вимоги щодо проведення аудиту діяльності боржника для виявлення ризиків шахрайства;
• надання розпоряднику майна права ініціювати проведення інвентаризації активів одразу після призначення;
• внесення змін до порядку функціонування автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», зокрема щодо доступу кредиторів до її закритої частини;
• оновлення підходів до навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих, включаючи розширення програм з фінансового аналізу, кризового менеджменту та медіації.

Чому це важливо для системи банкрутства

Підсумовуючи виступ, Наталія Андріїшина наголосила, що якісний аналіз фінансово-господарського стану боржника є ключовою передумовою ефективної процедури банкрутства. Саме він дозволяє встановити реальні причини фінансових проблем підприємства, виявити можливі порушення з боку керівництва або власників та визначити найбільш ефективний шлях врегулювання заборгованості.

Водночас подальший розвиток судової практики Верховного Суду у цій сфері формує нові стандарти дослідження фінансового стану підприємств, що поступово змінює підходи до розгляду справ про неплатоспроможність в Україні.