Гарантії на вклади в кредитних спілках: коли, скільки і як?

Отримати кредит, розмістити вклад під відсотки — це не тільки про банки.

В усьому світі кредитні спілки є поширеною альтернативою банківських установ. Це давній і ефективний фінансовий інструмент, чия популярність базується на кількох факторах. Насамперед, на поширеності навіть там, де банківські послуги недоступні, наприклад, у невеликих містах і селах, та більш гнучкому й індивідуальному підході до потреб клієнтів. Які, до речі, не є клієнтами в класичному розумінні, а є повноправними учасниками спілки, які можуть впливати на її роботу, – повідомляє Новое время.

Однак, уже багато років кредитно-кооперативний рух в Україні перебуває у стагнації. Зокрема, лише у 2020 р. були ліквідовані близько 20 кредитних спілок, а отримала ліцензію лише одна. Зараз в Україні налічується близько 300 кредитних спілок, до яких входить майже 400 тисяч членів. Однак, потенціал у кредитно-кооперативного руху у нашій державі набагато більший.

Одним із кроків, які можуть зміцнити позиції кредитних спілок, є запровадження системи гарантування вкладів. Їх приєднання до Фонду гарантування вкладів заплановане з 2023 року, що закладено в «Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року» у межах імплементації Європейської директиви 2014/49/ЄС.

«Ми вивчаємо можливість запровадження гарантій спочатку на рівні 100 000 грн. Це дасть змогу покрити гарантією близько 80% кількості вкладників кредитних спілок та більше 50% за сумою вкладів. Надалі, як планується, сума відшкодування за вкладами у кредитних спілках поступово досягне рівня гарантій у банках. Наша ж стратегічна мета — європейський рівень гарантій у 100 тис. євро, — говорить заступниця директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ольга Білай. — Варто розуміти, що запровадження гарантій — це не лише захист вкладників на випадок неплатоспроможності фінансової установи. Це ще й ефективний спосіб зменшити саму ймовірність її неплатоспроможності, оскільки одночасно посилюється нагляд регулятора за діяльністю такої установи».

Наразі НБУ активно працює над запровадженням ризик-орієнтованого підходу до нагляду на ринку кредитних спілок, і до початку 2023 року ця робота має бути завершена.

Передбачається, що, відповідно до європейських стандартів, гарантії в кредитних спілках поширюватимуться на депозити. При цьому, гарантування пайових внесків не передбачається. На сьогодні в Україні близько половини кредитних спілок мають ліцензії на залучення вкладів, загальна сума яких близько 1,2 млрд грн. Порівняно з банківським ринком це не так багато, проте, запровадження системи гарантування здатне стимулювати суттєве зростання цього показника. Зокрема, гарантування вкладів у кредитних спілках дозволяє:

• підвищити довіру до кредитних спілок серед населення завдяки впевненості, що кошти за вкладами гарантовані за будь-яких обставин, навіть у разі недобросовісних дій керівництва спілки. Для цього Фондом гарантування встановлюються жорсткі вимоги щодо якості формування «Бази даних про вкладників» та її зберігання, а також буде впроваджено поточний моніторинг діяльності кредитних спілок на базі спеціальної звітності;
• запобігати ризиковій діяльності кредитних спілок. Планується запровадити «плату за ризик»: Фонд гарантування систематично оцінюватиме ступінь ризику кожної кредитної спілки, і найбільш ризикові сплачуватимуть вищі регулярні збори до Фонду. Наразі опрацьовується модель розрахунку регулярного збору, який залежатиме від показників фінансової стійкості спілки, якості її активів, ліквідності тощо.
• стимулювати залучення коштів у ринок кредитної кооперації;
• посилити фінансову просвіту населення для популяризації кредитної кооперації.

Ще одним беззаперечним практичним плюсом запровадження системи гарантування стане скорочення та спрощення процедури виплат компенсацій вкладникам у разі банкрутства кредитної спілки.

Це стане можливим завдяки використанню практичних механізмів відшкодування за вкладами у кредитних спілках за тією ж моделлю, що була запроваджена Фондом гарантування для банків:

• автоматизована система виплат через мережу банків-агентів;
• здійснення виплат упродовж першого ж місяця визнання кредитної спілки неплатоспроможною; можливість застосування найкращого варіанту врегулювання неплатоспроможності – налагоджені методики передачі активів та зобов’язань до приймаючого банку або приймаючої кредитної спілки.

За словами члена правління Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, голови правління кредитної спілки «Вигода» (м. Стрий), Юрія Мокрицького, сама ідея кредитних спілок — це довіра між її членами. Тому всі роки свого існування (а деякі спілки в Україні успішно працюють по 30 років) представники ринку намагались самі створювати ті чи інші механізми гарантування. Це, зокрема, залучення або заснування страхових компаній, створення системи публічної звітності та рейтингу надійності кредитних спілок. Поки що конкретних цифр потенційного зростання ринку кредитних спілок у разі запровадження системи гарантування в Асоціації не називають, однак, за словами Юрія Мокрицького, це зростання, безумовно, відбудеться. «Тому що цей механізм правильний… Він показав себе в інших країнах, це світовий досвід. І насамперед молоде покоління українців хоче таких зрозумілих, простих механізмів і простого забезпечення. Тому, безумовно… ми очікуємо збільшення вкладів, особливо серед молодшого покоління. Це цивілізований, зрозумілий інструмент», — сказав Юрій Мокрицький.

Нині кредитні спілки активно готуються до запровадження нових законодавчих вимог. Зокрема, Національний банк, що наразі є регулятором ринку кредитної кооперації, впроваджує нові підходи до державного регулювання цього ринку в частині ліцензування, нагляду та запобігання порушень, запроваджує нові вимоги щодо системи корпоративного управління та внутрішнього контролю, які відповідають європейському законодавству та кращим міжнародним практикам.

Кредитним спілкам належить зробити тільки перші кроки в якості членів системи гарантування вкладів, однак досвід банківської системи показав, що це сприятиме зміцненню та зростанню цього сегменту українського фінансового ринку.