GNT-гейт: власники зернового терміналу «Олімпекс Купе» хотіли провести банкрутство «серед своїх»

Один з аспектів гучного конфлікту щодо діяльності зернового терміналу в Одесі завжди стосувався того, що, мовляв, «не на часі зараз банкрутити підприємство, задіяне в зерновій угоді». Але для правильного розуміння ситуації навколо цього публічного скандалу, який серед учасників ринку вже називають «зерногейт» або GNT-гейт (за назвою групи-власника), нагадаємо деякі деталі.

На початку лютого 2023 року два американських хедж-фонди Argentem Creek Partners (ACP) та Innovatus Capital Partners (Innovatus) оголосили про початок процедури банкрутства компанії «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (зерновий термінал, входить до пулу компаній GNT groupe).

В результаті – ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 р.:

• відкрито провадження у справі №914/466/23 за заявою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (агент компаній-кредиторів) про банкрутство ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»;
• введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та водночас введено процедуру розпорядження майном «Олімпекс Купе».

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» було оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 17.02.2023 р. за № 70101.

З точки зору кредиторів, рішення про звернення до суду із позовом про банкрутство на той час було єдиним способом зберегти активи від розмивання та непрозорих дій колишніх власників Сергія Грози та Володимира Науменка, які без відома кредиторів утилізували майно у заставі – майже 400 000 т зерна та насіння соняшнику, вартістю приблизно 130 мільйонів доларів США.

Коментуючи ініціативу щодо банкрутства, Ана Фірмато, керуючий директор Innovatus, зазначала наступне: “Процедура банкрутства є необхідним юридичним кроком для реструктуризації групи заради її прибутковості, прозорості, дотримання податкового законодавства та належного корпоративного управління”.

Водночас, на думку GNT Group, метою ініціювання банкрутства було так зване «рейдерське захоплення стратегічно важливого зернового терміналу». От тільки, як з’ясувалось нещодавно, самі ж власники «Олімпексу» ще в момент перемовин з американськими фондами, активно «накачували» зерновий термінал боргами, створюючи так би мовити власний пул кредиторів. І це в той час, коли навіть натяків про банкрутство ще не було.

Такий висновок напрошується з аналізу ряду однотипних ухвал Господарського суду Львівської області, винесених (в переважній більшості) 20 березня 2023 року, коли відразу декілька компаній звернулись з вимогами до ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в рамках відкритої справи про банкрутство.

Окрім, “МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД”, відразу відшукується ще декілька підприємств, які не можуть оримати кошти від «Олімпексу», навіть маючи на руках відповідні судові рішення.Це зокрема, ТОВ “СВАРОГ-БУКОВИНА” (кредитор з ринку, якому не віддали його зерно на 25 млн гривень https://reyestr.court.gov.ua/Review/109645028), або, наприклад, ТОВ “ГАРМОНІЯ ФІНАНС” (борг за постачання природного газу на 28 млн гривень, https://reyestr.court.gov.ua/Review/109645034).

Але водночас «відшукався» і ряд компаній, напряму дотичних до діяльності колишніх власників, а саме:

• ТОВ «ФЕРКО». Борг нарахований за сумнівними операціями з продажу сільскогосподарської продукції та їх експорту за договором комісії – 295 млн гривень, що виглядає як внутрішньо-групові операції для формування кредиту ПДВ. https://reyestr.court.gov.ua/Review/109645032
• у ТОВ “ВТОРМЕТЕКСПОРТ” ситуація абсолютно ідентична, тільки сума боргу менша – 58 млн гривень https://reyestr.court.gov.ua/Review/109465485 І так, це саме ті дві компанії, які взяли кредит на $17,5 мільйонів у банку “Південний”, передавши йому в заставу майно компаній групи GNT, в тому числі, половину зернового терміналу в Одеському порту. І це майно потім було виведене на інші компанії з орбіти групи Санолта. Просто нагадаємо, що за даними аналітичної системи YouControl, бенефіціаром групи компаній “Ферко” через компанії “ЕНОСІ ЕДВАЙЗОРІ ЛІМІТЕД” (частка – 48%), “ВЕЙЛІНК ЕССЕТС ЛТД” (частка – 48%), “ІВСТ КОНСАЛТИНГ ЛТД.” (частка – 4%), зареєстровані на Віргінських островах, є саме Науменко Володимир Сергійович.
• Досить цікавим кредитором є компанія “ДЖИ-ЕН-ТІ ОЛІМПЕКС ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД” (КІПР). Згідно інформації, отриманої від учасників ринку, активи ТОВ “Олімпекс Купе Інтернейшнл” і зараз використовуються для надання окремих послуг, винагороду за які начебто отримує саме ця офшорна компанія. І найголовніше – кредиторські вимоги стосуються боргу за кредитним договором, двічі уступленого всередині Групи GNT. Тобто маємо явно підконтрольну заборгованість сумнівного характеру на суму 821,6 млн гривень https://reyestr.court.gov.ua/Review/109645035
• Звичайно, що до комітету кредиторів дуже хоче попасти і компанія “САНОЛТА ОУ” [SUNOLTA OU]. Борг виник на підставі поруки, наданої закордонному банку за кредитом, наданим пов’язаній з групою GNT офшорній компанії на 37 млн грн. https://reyestr.court.gov.ua/Review/109645030 Однак для цього кредитора важливо не стільки повернути ці відверто невеликі кошти, як в цілому контролювати, з якої конкретно ліквідної маси будуть повертатись борги. Адже саме ця компанія представляє групу Sunolta, яка не тільки купляла соняшник у «Олімпексу» (можливо, навіть той, що так раптово «зник» на терміналі) для переробки, але й стала кінцевим бенефіціаром щодо ряду активів на сотні мільйонів гривень, незаконно виведених з-під володіння «Олімпекс Купе». Детально про розмиття активів «Олімпексу» за допомогою банків на користь групи Sunolta та її зв’язок з групою GNT вже писалось тут.
• І ще в реєстрі судових рішень серед потенційних кредиторів знаходиться ТОВ “ДОСТУПНІ ФІНАНСИ”, борг перед яким виник за договором поруки, за кредитом отриманим компанією, пов’язаною з групою GNT. Борг загальною вартістю трохи більше 100 млн гривень теж був двічі переуступений https://reyestr.court.gov.ua/Review/109841072 І ця компанія теж (як і Sunolta) «засвітилась» у виведенні через банк «Восток» Сухого порту, який належав «Олімпексу» до початку провадження про банкрутство.

Іншими словами, компанії, які точно не є «чужими» для групи GNT, ще на кінець 2022 року мали достатньо велику кредиторську заборгованість розміром у 1 млрд 312 млн гривень. Що в принципі спокійно дозволяло власникам терміналу розпочати процедуру банкрутства в будь-який потрібний для них момент. Адже ця заборгованість була «спеціально створеною», виникла не на підставі рішень, чи за прямими договарами, а була передана або від третіх осіб, або за “лівими” експортними договорами, або за договрами поруки за іншими компаніями.

Наявність понад мільярда гривень підконтрольної заборгованості прямо вказує, що божники готувались до власного контрольованого банкрутства.

І тільки вчасні юридичні дії американських фондів завадили цьому.