Експерти обговорили судову практику у процедурах банкрутства і неплатоспроможності

Днями Верховний Суд разом з EU Project Pravo-Justice в онлайн-форматі провели круглий стіл на тему «Правозастосування та судова практика у процедурах банкрутства і неплатоспроможності», присвячений 30-річчю створення господарських (арбітражних) судів України, – повідомляє прес-служба КГС Касаційного господарського суду.

Метою заходу було експертне обговорення застосування процедур банкрутства та історія розвитку банкрутства в Україні; міжнародний досвід банкрутства на прикладі Німеччини та Франції; розвиток правової доктрини банкрутства в Україні; процедури банкрутства юридичних осіб; особливості відкриття проваджень у справах про банкрутство; процедури неплатоспроможності фізичних осіб тощо.

Так, за словами Голови Верховного Суду Валентини Данішевської, інститут неплатоспроможності в Україні, починаючи з 1991 року, постійно розвивається. Наразі ми маємо вже четверту версію закону про банкрутство – Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ). Розширюється і сфера впливу інституту банкрутства. Так, частина цього Кодексу присвячена банкрутству фізичних осіб, чого раніше в країні не було.

Голова ВС зазначила, що процедура банкрутства застосовується для тих випадків, коли майна боржника не вистачає для задоволення вимог усіх кредиторів. За таких умов розрахунки між боржником і окремим кредитором вже не є їхньою приватною справою, а стосуються інтересів усіх інших кредиторів. Тому не може застосовуватися звичайний судовий процес щодо стягнення коштів із боржника, в якому беруть участь лише боржник і кредитор, та процедура виконавчого провадження.

Натомість застосовується спеціальний судовий процес щодо банкрутства, в якому об’єднані риси позовного провадження і виконання судових рішень, що здійснюється під наглядом суду.

З цього випливають два важливих висновки: по-перше, якщо боржника визнано банкрутом, то має бути продане все його майно, а кошти – розподілені між кредиторами; по-друге, всі спори щодо продажу та розподілу мають вирішуватися тільки господарським судом і тільки в межах справи про банкрутство.

На думку Валентини Данішевської, судова система також відповідальна за забезпечення добросовісної поведінки учасників процедур банкрутства, тому дуже важливо постійно обговорювати ті проблеми, які виникають на практиці.

У свою чергу заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць зазначила, що з огляду на те, що КУзПБ діє лише другий рік, то дуже важливо, аби вже зараз усі стейкхолдери комунікували між собою, знаходили спільні точки зору, проблемні моменти, які треба вирішити, зрозуміти і відпрацювати питання правозастосування.

Так, за її словами, Мін’юст активно співпрацює з Національною асоціацією арбітражних керуючих України, аби застосовувати найефективніші практики у спільній роботі та підтримувати подальший розвиток і становлення цієї самоврядної організації.

Крім того, спільно з парламентарями, суддями, науковцями, практиками та за підтримки міжнародних партнерів вже напрацювали та продовжують напрацьовувати законодавчі механізми, щоб привести процедури узгодити з інтересами бізнесу та кожної окремої людини загалом. Також покращують кваліфікацію кадрів на територіях, щоб представники Мін’юсту щонайкраще проводили перевірки діяльності арбітражних керуючих і представляли інтереси держави в судах при розгляді справ про банкрутство.

Суддя-спікер судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Сергій Жуков наголосив на можливостях відкриття провадження у справі про банкрутство за ініціативою як кредитора (або кредиторів), так і самого боржника та розповів про особливості оскарження рішень щодо відкриття і відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Він нагадав, що між нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та КУзПБ існує суттєва відмінність у підставах, умовах та суб’єктах відкриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того, спікер акцентував, що при відкритті провадження у справі про банкрутство за ініціативою кредитора важливою умовою є відсутність спору про право щодо вимог кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі про банкрутство.

Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство за ініціативою боржника відбувається за таких умов, зокрема:

• загроза неплатоспроможності такого боржника;
• наявність у боржника майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних із провадженням у справі про банкрутство.

Керівник боржника задля уникнення негативних наслідків для себе у вигляді солідарної відповідальності за борги боржника зобов’язаний подати заяву про банкрутство у порядку та строки, визначені приписами статей 4, 8, 34 КУзПБ.

Сергій Жуков зазначив, що сьогодні існує певна правова невизначеність стосовно кола осіб, які мають право ставити під сумнів законність судових рішень щодо відкриття та відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство шляхом звернення до апеляційних та касаційних судів з відповідними скаргами.

Вказана невизначеність, на думку доповідача, вирішена судовою практикою КГС ВС.

Проте,задля усунення прогалин у законодавстві, яке регулює процедури банкрутства, варто внести відповідні зміни до процесуальних норм КУзПБ з урахуванням обставин того, хто є учасником справи про банкрутство на стадії вирішення питання про відкриття провадження та на права, інтереси і обов’язки яких осіб може вплинути рішення суду першої інстанції про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

На питанні забезпечення єдності та сталості судової практики КГС ВС у справах про банкрутство детально зупинився секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк. У своїй доповіді спікер звернув увагу на зміни до ГПК України в 2017 році, якими було впроваджено новий для України механізм забезпечення єдності та сталості судової практики в системі господарського судочинства. Окремо зупинився на ролі висновків КРЕС у формуванні єдності та сталості судової практики; навів приклади постанов ВС з відображенням принципів горизонтального (в межах судової палати для розгляду справ про банкрутство) та вертикального (між судовими палатами ВС) забезпечення єдності та сталості судової практики у справах про банкрутство.

Серед іншого, спікер також акцентував на значенні окремих думок суддів та висновків НКР у формуванні судової практики в контексті співвідношення сталості та розвитку судової практики.

Модеруючи третю сесію «Процедури неплатоспроможності фізичних осіб», суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олександр Банасько зазначив, що це абсолютно новий інститут, якого раніше не існувало у правовій системі нашої держави, і за цей невеликий період його правозастосування вже є перші справи і в першій, і в апеляційній, і в касаційній інстанціях.

Зокрема, з 1 листопада 2018 року по 1 листопада 2019 року, тобто фактично до введення в дію КУзПБ в Україні було порушено справи про банкрутство лише щодо 12 фізичних осіб – підприємців. Проте станом на 1 квітня цього року кількість таких проваджень вже становить 354.

До роботи круглого столу також активно долучилися судді господарських судів, представники наукової та юридичної спільноти. Зокрема, в. о. голови Національної асоціації арбітражних керуючих України Олександр Бондарчук виступив із доповіддю «Історія розвитку банкрутства в Україні»; виступ професора кафедри господарського права та господарського процесу Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерії Радзивілюк стосувався розвитку правової доктрини банкрутства в Україні; суддя Центрального апеляційного господарського суду Ігор Вечірко розповів про правові проблеми розгляду вимог кредиторів у процедурах банкрутства; на правових проблемах застосування мораторіїв на здійснення процедур банкрутства зупинився директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов; про визнання недійсними правочинів та витребування майна у процедурах банкрутства розповіла суддя Господарського суду Дніпропетровської області Ніна Камша; з умовами та підставами для притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ознайомив суддя Господарського суду Херсонської області Павло Пригуза; заступник голови Господарського суду Львівської області Василь Артимович присвятив свою доповідь питанню відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.