Екс-президент Франції Саркозі сів до тюрми — як реагує світ

Колишній президент Франції Ніколя Саркозі у вівторок, 21 жовтня 2025 року, прибув до паризької в’язниці La Santé, щоб відбути п’ятирічне ув’язнення за звинуваченням у кримінальному змові у справі про незаконне фінансування своєї передвиборчої кампанії 2007 року коштами, пов’язаними з режимом лівійського лідера Муаммар Каддафі.

Подробиці справи

Суд присяжних у Парижі 25 вересня 2025 року визнав Саркозі винним у змові з метою фінансування кампанії, хоча не довів прямої передачі коштів із Лівії. На 70-річного політика накладено штраф у розмірі €100 000 і заборону обіймати посади протягом п’яти років.

Унікальною є передбачена судом обов’язкова ізоляція навіть у період апеляції — практика, рідкісна у французькій юриспруденції.

Реакція французьких і міжнародних ЗМІ

У Франції видання Le Figaro звернули увагу на те, що винятковий вирок став випробуванням для судової системи: «Ніколя Саркозі в тюрмі — вина системи» — зазначає видання.

Libération прогнозує, що Саркозі може не відбути весь строк: таке покарання нібито «занадто суворе» для політика з його статусом і віком.

Міжнародне видання The Guardian акцентує увагу на символічній силі моменту: «Жоден громадянин не може стояти вище закону», — пишуть журналісти, додаючи, що це рішення може стати тестом для довіри до політичних інститутів Франції.

Наслідки для Франції — і для Саркозі

Саркозі став першим колишнім президентом сучасної Франції, який почав відбувати реальний тюремний строк. Для політика це означає фактичний вихід із великої президентської політики, хоча він все ще має право на апеляцію.

Для французької системи правосуддя — це теж важливий прецедент: вирок виписано проти еліти, і це сигнал про незалежність суду. Водночас критики зазначають, що триває ризик політичного впливу на правосуддя, особливо коли йдеться про високопоставлених діячів.

Сам Саркозі називає вирок «національною ганьбою» і наполягає на своїй невинуватості. У день відбуття терміну він заявив: «Якщо вони хочуть, аби я спав у в’язниці — спатиму, але з гордістю».

Цей вирок і початок виконання покарання можуть змінити не лише кар’єру одного політика — він відкриває нову сторінку в історії сучасної Франції, де навіть колишній глава держави може бути притягнутий до реальної відповідальності. А також — поставити під питання баланс між політичною владою, громадською довірою і верховенством права.