Екологічний парадокс війни: як ракетні удари та руйнація промисловості змінили повітря України

Науковці Національної академії наук України (НАН) та Українського гідрометеорологічного інституту провели дослідження, результати якого опублікував престижний міжнародний журнал Environmental Science and Pollution Research. Це перша у світі комплексна оцінка впливу повномасштабних бойових дій на атмосферу цілої країни, повідомляє НАН на своїй сторінці у Facebook.

Ракетні атаки: локальний апокаліпсис

Дослідження, що базується на аналізі тисяч вибухів, зафіксувало критичні стрибки забруднення безпосередньо після обстрілів.

У зонах прильотів ракет та дронів концентрація токсичних речовин зростала на 100−400%. В окремих випадках датчики моніторингу фіксували перевищення норм на понад 1000%.

Найбільшу загрозу для здоров’я становлять не лише продукти вибуху, а й наслідки масштабних пожеж та масове використання дизельних генераторів під час блекаутів.

«Парадокс війни»: чи стало повітря чистішим?

Науковці виявили дивний, на перший погляд, факт: у довгостроковій перспективі загальний рівень діоксиду азоту (NO₂) у великих містах та вздовж лінії фронту знизився на 10−30%. Проте експерти застерігають від екологічного оптимізму.

«Це не „екологічне покращення“. Це прямий наслідок руйнації промислових гігантів, зупинки економіки та скорочення кількості транспорту», — зазначають у НАН.

Чому це дослідження важливе для майбутнього?

Дані, отримані за допомогою супутників Sentinel-5 Precursor та наземних станцій, мають не лише наукову цінність. Вони можуть стати основою для:

• документування екологічних наслідків російської агресії;
• обґрунтування міжнародних компенсацій;
• формування стратегій післявоєнної відбудови та модернізації системи управління якістю повітря.