Бронь не для всіх: кого з лікарів та медсестер можуть мобілізувати до ЗСУ

В Україні триває адаптація системи бронювання до потреб фронту. Попри те, що на початку 2025 року уряд дозволив 100% бронювання для працівників державних і комунальних лікарень, гострий дефіцит кадрів у військових підрозділах змусив запровадити механізм “точкового” розбронювання, передає Новини.LIVE.

Рішення про 100% бронювання було стратегічним, адже 75% поранених захисників лікуються саме в цивільних закладах. Однак нестача фахівців безпосередньо в зоні бойових дій змусила Міністерство оборони та Командування медичних сил ініціювати процес зняття броні з окремих спеціалістів.

Важливо розуміти: мова не йде про масову мобілізацію. Розбронювання стосується лише тих фахівців, які мають критично важливі для армії військово-облікові спеціальності.

Кого стосується розбронювання насамперед

Найчастіше запити на зняття броні стосуються таких категорій:

Санітарні інструктори (медичні сестри та брати);

Фельдшери;

Офіцери запасу за фахом “лікувальна справа” (зокрема, сімейні лікарі).

При мобілізації таких фахівців передбачається підписання контракту строком на 1 рік. При цьому пріоритетом для бронювання залишаються медики, які забезпечують роботу критичних відділень: реанімацій, пологових, онкологічних центрів та екстреної допомоги.

Як проходить процедура

Процес розбронювання ініціюється не роботодавцем, а державою. Алгоритм такий:

Міноборони формує запит на конкретних фахівців.

МОЗ координує списки з регіональними департаментами.

Подання про розбронювання подається керівником медзакладу через портал “Дія”.

Після зняття броні фахівець мобілізується суворо на медичну посаду у військовій службі.

Обов’язкова підготовка офіцерів із 2026 року

Щоб подолати кадровий голод у майбутньому, з 1 січня 2026 року набули чинності зміни до закону “Про військовий обов’язок і військову службу”. Відтепер підготовка офіцерів запасу медичної служби стала обов’язковою для всіх студентів медичних та фармацевтичних вишів, які придатні за станом здоров’я. Раніше таке навчання було добровільним, що призвело до ситуації, коли лише 5% випускників мали необхідну військову кваліфікацію.