Законопроєкт щодо компенсації за знищене майно варто доопрацювати, щоб зменшити випадки корупції та шахрайства при її отриманні

4 червня 2024 року Верховна Рада прийняла за основу (з подальшим доопрацюванням) законопроєкт № 11161 «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Мета законопроєкту – спростити процедуру отримання власниками майна компенсації за пошкоджене та знищене майно, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією і обстежити та/або провести оцінку якого у порядку, встановленому чинним законом, практично неможливо.

Законопроєктом, зокрема, пропонується:

• Звільнити власників нерухомого майна від обов’язку надавати докази пошкодження або знищення майна, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації – від обов’язку щодо обстеження такого майна;
• В цілях надання компенсації пошкоджене або знищене майно, яке знаходиться в районі бойових дій або на окупованих територіях, прирівнюється до знищеного.

За моїм переконанням, ідеї, які містить законопроєкт № 11161, дійсно могли би сприяти інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у громадах, до яких вони перемістилися, надали би їм можливість набувати власне житло і в такий спосіб заохочували б громадян залишатися в Україні та будувати тут своє подальше життя.

Однак, хотілося б звернути увагу на певні спірні моменти законопроєкту, які вимагають доопрацювання з тим, щоб зменшити корупційні прояви і випадки шахрайства при отриманні компенсації.

В цілому зрозуміло, що пропозиція про надання компенсації за знищений або пошкоджений об’єкт нерухомого майна до припинення бойових дій та до звільнення тимчасово окупованих територій без надання матеріалів фото- і відеофіксації об’єкта до та після його знищення чи пошкодження та без забезпечення проведення його обстеження, викликана об’єктивною необхідністю. Разом з тим, залишається невизначеним, чи приймає на себе держава ризики компенсації за незруйновані та непошкоджені об’єкти, які можуть залишатись, зокрема, на окупованих територіях. Якщо законодавці не мали на меті надати право на компенсацію, в тому числі, і за вціліле майно, то певний мінімальний рівень достовірності фактів знищення або пошкодження майна на окупованих територіях і в районах бойових дій міг би бути забезпечений за допомогою, наприклад, інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі.

По-друге, автори законопроєкту пропонують доповнити Закон про компенсацію за пошкодження та знищення майна положенням, згідно якому, під час заповнення заяви про надання такої компенсації особа, яка має право на неї, відмовляється від права власності на пошкоджене чи знищене майно на користь держави.

Проте, вказана норма взагалі не розкриває, які саме дії має здійснити власник пошкодженого/знищеного майна для підтвердження відмови від права власності на таке майно. Внаслідок чого відсутній і подальший механізм реалізації цього положення.

Крім того, визначення вартості знищеного об’єкта нерухомого майна без надання частини документів та забезпечення проведення обстеження такого об’єкта може призвести до того, що його вартість може бути значно більшою за суму компенсації, отриманої відповідно до Закону. Наслідком чого стане втрата власником майна можливості стягнути повну суму завданої шкоди з винної особи.

Автор: Юлія Нешва, головний юрисконсульт практики корпоративного права та М&А Investment Lawyer Group