Продаж криптовалюти: законодавства ще немає, але сплатити податки треба
2854•6 хвилин читати
Виникає специфічна ситуація, за якої відчужується об’єкт, який не перебуває у цивільному обороті, а отриманий при цьому дохід підлягає оподаткуванню
Оподаткування і нормaтивна регламентація операцій з криптоактивами на даний момент набуває особливого інтересу з боку бізнесу. Виникає специфічна ситуація, за якої відчужується об’єкт, який не перебуває у цивільному обороті, а отриманий при цьому дохід підлягає оподаткуванню.
Оскільки відсутні прaвові форми взаємодії, необхідні для повноцінної реалізації учaсниками їх прав і обов’язків при здійсненні операцій із криптоактивaми, необхідно проанaлізувати, які податкові наслідки очікують учасників операцій з криптоактивами.
Наразі не існує єдиного нормативно-правового акту, яким би здійснювалась правова регламентація операцій з криптоактивами. Однак останнім часом зареєстровано чимало законопроектів.
Незважаючи на ажіотаж у ЗМІ та новини про прийняття нормативно-правових актів, що регламентують правовідносини у сфері операцій з криптоактивами, станом на 01.06.2021 року жоден зі згаданих нормативно-правових aктів не набув чинності.
Терміни “віртуальний aктив” і “криптоaктив”
Термін “віртуaльний актив”, як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей, визначений п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” від 06.12.2019 №361-IX. І хоча Закон спрямований на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а не на регламентацію порядку обігу об’єктів цивільного обороту, у визначенні терміну “віртуaльний актив” він враховує необхідні для цивільного обороту ознаки – вартість, можливість обміну віртуального активу на інші об’єкти, здатності до обігу віртуального активу в цифровому форматі.
Законопроект №3637 “Про віртуальні активи” визначає віртуальний aктив як сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів. Віртуальний актив може бути як самостійним об’єктом цивільного обороту, так і посвідчувати майнові або немайнові права, зокрема, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Віртуальні активи є нематеріальними благами, особливості обігу якого визначаються Цивільним кодексом України та Законом. Віртуальні активи можуть бути незабезпеченими або забезпеченими. Забезпечені віртуальні активи посвідчують майнові або немайнові права, зокрема: права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Віртуальний актив, який забезпечений правами власників пайових, боргових, іпотечних, деривативних цінних паперів, деривативних фінансових інструментів, інструментів грошового ринку, є фінансовим віртуальним активом. Віртуальні активи не є засобом платежу на території України.
Згідно із положеннями Законопроекту №9083 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні”, криптовалюта визначена як віртуальний актив у формі токена, що функціонує як засіб обміну або збереження вартості.
Законопроектом №7183 “Про обіг криптовалюти в Україні” встановлено, що криптовалюта це програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду). Віртуальний актив – особливий вид майна, який є цінністю у цифровій формі, яка створюється, обліковується та відчужується електронно.
Законопроект №2461 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами”, до віртуальних активів відносить криптоактиви, токен-активи та інші віртуальні активи.
Незважаючи на відсутність офіційної, правової регламентації зазначених правовідносин можна зробити припущення, що криптоактиви повинні бути віднесені до віртуальних активів через характеристики їх правової природи (вартості, можливості обміну віртуального активу на інші об’єкти, здатності до обігу віртуального активу в цифровому форматі і здатності бути об’єктом цивільного обороту). А відсутність правової регламентації правовідносин свідчить про відсутність прямих заборон здійснювати операції із криптоактивами.
Про судову практику
Судова практика щодо операцій з криптоактивами переважно стосується кримінальних та господарських справ. Кримінальні справи щодо обігу криптоактивів підлягають окремому огляду і не будуть досліджені в рамках даної статті. Певна частина господарських спорів стосується стягнення шкоди за незаконне витребування майна за допомогою якого генерують криптоактиви.
З аналізу рішень можна зробити висновок, що позовні вимоги щодо стягнення збитків у випадках вилучення майна за допомогою якого генерувалися криптоактиви, не будуть задоволені судом – Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 р., справа №908/755/19.
Також, частина спорів стосується регламентації договірних зобов’язань при яких криптоактиви є предметом договору. Аналіз рішень дає можливим зробити висновок, що суд визнає криптоактиви об’єктом цивільного обороту – Постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 р., справа №922/95/20.
Підсумовуючи викладене, робимо висновок, що судова практика у сфері правовідносин, пов’язаних з операціями з криптоактивами, не є усталеною, але поодинокі випадки визнання криптоактивів об’єктами цивільного обороту створюють підгрунтя для повноцінного введення криптоактивів в цивільне законодавство в майбутньому.
Про декларування та оподаткування операцій з криптоактивами
Податковий кодекс України передбачає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є і за кожний встановлений звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, що підлягають декларуванню, а також сплачувати податки і збори, якщо це передбачено Податковим кодексом України.
Платник податків зобов’язаний сплачувати податки і збори незалежно від того, чи є об’єкт декларування об’єктом цивільного обороту.
Незважаючи на те, що стосовно операцій з криптоактивами правозастосовча практика ще не склалась, особливий інтерес контролерів до оподаткування операцій з криптоактивами присутній, що підтверджується відповідними роз’ясненнями.
ІПК від 30.11.2020 р. № 4907/ІПК/99-00-04-04-02-09 зазначає, що “на сьогодні криптовалюта не має певного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації і регулювання операцій з нею. В той же час, з метою врегулювання правовідносин у сфері обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптоактивів в Україні зареєстровані відповідні проекти законів”.
ІПК від 02.12.2020 р. № 4928/ІПК/99-00-04-05-03-06 підтверджує необхідність сплачувати податки і збори від операцій з криптоактивами, але не обов’язок декларувати криптоактиви.
На даний момент залишаються відкритими питання щодо ставок оподаткування операцій із криптоактивами, бухгалтерського обліку операцій із криптоактивами тощо.
З урахуванням, вищезазначеного, можемо зробити висновок щодо позиції податкових органів відносно операцій із криптоактивами:
- криптоактиви не є об’єктом цивільного обороту;
- відсутній обов’язок декларувати операції з криптоактиви за виключенням отриманого від них доходу;
- платник податків зобов’язаний сплачувати податки і збори з доходу, отриманого від операцій з криптоактивами.
Водночас, стаття 46 Закону України “Про запобігання корупції” від 14.10.2014 року №1700-VII, визначає, що інформацією, яка, зазначається в декларації та яку необхідно подавати відповідно до ст. 45 Закону №1700-VII, є інформація щодо нематеріальних активів, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, в тому числі: об’єкти інтелектуальної власності, які можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюта. Відомості про нематеріальні активи містять дані про вид і характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також, про дату виникнення права на них. Відповідно, особи на яких поширюються норми даного Закону повинні вказувати в своїй декларації інформацію щодо наявності криптоактивів незалежно від факту отримання доходу.
Резюмуючи, можемо зробити висновок, що, будучи юридично нерегламентованими об’єктами цивільного обороту, криптоактиви залишаються досить динамічними об’єктами цивільного обороту. Для пришвидшення законодавчих процесів, пов’язаних з ідентифікацією криптоактивів, як об’єктів цивільного обороту, необхідна “політична воля”. Без цього криптоактиви продовжать “залишатися в тіні”, тим самим обмежуючи можливість для повноцінної реалізації прав і обов’язків суб’єктів криптооперацій.
З іншого боку, аналіз правозастосовної практики, незважаючи на відсутність правової регламентації і правової ідентифікації криптоактивів як об’єктів цивільного обороту, жодним чином не вказує на те, що дохід, згенерований за допомогою криптоактивів, звільняється від оподаткування. Це в свою чергу свідчить про непослідовність і приховані вигоди від відсутності необхідної правової регламентації вказаних об’єктів. Проте врегулювання ринку криптовалюти в Україні сприятиме захисту прав і інтересів учасників ринку криптовалюти, оскільки останні отримають можливість задекларувати свої доходи і захистити активи від можливих неправомірних дій державних органів.
Автор: Світлана Рудюк, юристка ЮК Legal House