Коли директор стає загрозою: механізми захисту інтересів товариства

У господарській практиці непоодинокі випадки, коли саме дії чи бездіяльність посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) призводять до заподіяння шкоди самому товариству. Якою є відповідальність таких осіб? Які умови її настання? Як захистити інтереси товариства та його учасників? На усі ці питання в ексклюзивній колонці для Borgexpert відповіла Олена Калітіна, радниця адвокатського об’єднання Investment Lawyer Group (ILG).

Хто такі посадові особи ТОВ

Для початку розберемося, хто такі посадові особи ТОВ та якими є основні аспекти прояву недобросовісності директора.

Посадовими особами ТОВ, зазвичай, є: директор, тобто керівник, члени виконавчого органу, наглядової ради (за наявності), а також особи, які фактично здійснюють управління товариством, навіть без офіційного статусу. Їхня діяльність повинна відповідати інтересам ТОВ, бути добросовісною, розумною та з дотриманням як корпоративного законодавства, так і законодавства України в цілому. І це не просто моральна рамка, це — юридичне зобов’язання.

Також особи, які займають керівну посаду товариства, мають усвідомлювати, що існують ризики відповідальності й за бездіяльність.

За порушення законодавства передбачена цивільна, адміністративна, а іноді й кримінальна відповідальність.

Недобросовісна поведінка

Проте, не дивлячись на ризик відповідальності за свої дії, досить часто керівник товариства діє не в його інтересах. І ми бачимо перед собою повну класику «корпоративного гріха»: зловживання посадовими повноваженнями, недобросовісність, а іноді й пряме шахрайство зі сторони посадової особи.

Приведу типові приклади недобросовісної поведінки керівника:

1. Укладення угод «з підставною компанією»

Ця схема виглядає приблизно так: директор укладає договори з фірмами, або афілійованими з ним особами, або родичами, у яких ціна угоди суттєво завищена. Тож, ТОВ платить, але користі — нуль. У даному випадку наявний конфлікт інтересів і пряме порушення обов’язку посадової особи діяти в інтересах товариства.

2. Безпідставне відчуження майна товариства

За цією схемою керівник укладає угоду з продажу нерухомості, автомобіля чи техніки умовно «за копійки» та ще й зі знайомими. Без погодження цього правочину з учасниками товариства і, при цьому, вийшовши за межі своїх повноважень. У результаті таких дій товариство втрачає актив, а єдиним твердженням директора може бути: «Я діяв у межах повноважень». Але от біда — не в межах розумності і добросовісності, і, ймовірніше за все, без належних повноважень. У таких випадках, укладені керівником угоди, які ще називають фраудаторними правочинами, досить нескладно оскаржуються у судовому порядку. Важливо лише зібрати надійну доказову базу і знайти кваліфікованого юриста.

3. Ведення «подвійної бухгалтерії»

Така схема передбачає відсутність прозорої фінансової діяльності, коли одна звітність формується для податкової, інша — для співзасновників ТОВ. Доволі часто у першому звіті відображаються збитки, а насправді — кеш проходить через інші руки. У даній ситуації це не просто недобросовісні дії зі сторони управлінця, а й перші ознаки того, що слід задуматися щодо притягнення винного до кримінальної відповідальності.

4. Неінформування учасників про суттєві обставини господарської діяльності ТОВ, в тому числі щодо укладення значних правочинів

У даному випадку директор, користуючись наданими йому повноваженнями, сам вирішує взяти кредит, реструктурувати борги або укласти завідомо невигідну угоду — без згоди чи навіть повідомлення учасників. Це порушення принципу колегіальності управління, передбаченого установчими документами.

5. Блокування доступу до документації та інформації

Цю схему можна виявити, коли учасник ТОВ висловлює намір ознайомитися з договорами чи іншими документами діяльності товариства, а директор блокує його дії та намагається будь-яким чином унеможливити ознайомлення з відповідними документами. Найчастіше керівник апелює наступними фразами: “Пишіть запит”. “Почекайте 30 днів”. “Працівник архіву у відпустці”. “Триває податкова перевірка”. “Відповідні документи в судах” тощо. Проте це є перешкоджанням реалізації корпоративних прав, а не «звичайний порядок» у ТОВ.

6. Ігнорування обов’язків щодо скликання загальних зборів

У такому випадку директор не скликає загальні збори учасників ТОВ роками або проводить «збори на кухні» із самим собою в ролі кворуму. Такі дії можуть бути визнані недійсними, а директор — усуненим з посади за рішенням суду. Також керівник може діяти іншим чином і, навпаки, вчиняти дії щодо скликання таких зборів, проте з суттєвим порушенням законодавства. Це дозволяє йому лише тягти час і вводити учасників ТОВ в оману.

7. Затримка/невиплата дивідендів без об’єктивних причин

Така схема використовується, коли товариство прибуткове, але директор «реінвестує» все в господарську діяльність ТОВ. І, таким чином, нічого не виплачує учасникам, бо «є важливіші справи». Фактично ж — це утримання чужих коштів і причина для судового позову.

Досить важливим аспектом є те, що, в результаті недобросовісної діяльності зі сторони директора, ваше підприємство може дуже швидко збанкрутувати, а ви залишитеся без прибутку та ще й з боргами.

Правова основа відповідальності управлінця

Правовим підґрунтям відповідальності посадових осіб є:

• Цивільний кодекс України (ст.92), у якому прописані загальні положення про відшкодування шкоди.
• Господарський кодекс України (ст. 89), який визначає обов’язок посадових осіб діяти в інтересах юридичної особи.
• Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який передбачає обов’язок керівника діяти добросовісно і розумно, а також відповідальність за збитки, нанесені підприємству.
• Кодекс України з процедур банкрутства (ст.34, 42, 61), згідно якому, якщо директор умисними діями довів підприємство до банкрутства та під час процедури банкрутства у ТОВ немає достатнього майна або грошових коштів для покриття боргів перед кредиторами на керівника чи інших посадових осіб може бути покладена відповідальність за зобов’язаннями підприємства.

Умови настання відповідальності

Для того, щоб посадова особа була притягнута до відповідальності, необхідно довести її наступні дії:

1. Протиправну поведінку — дії або бездіяльність, що суперечать закону чи статут ТОВ. Зловживання службовим становищем чи недбалість в управління товариством. Порушення інтересів учасників компанії.
2. Вину — як у формі умислу, так і необережності.
3. Факт заподіяння шкоди, наприклад, прямі збитки, упущена вигода, штрафи, сплачені через дії керівника.
4. Причинний зв’язок між поведінкою особи та настанням шкоди.

І, що найважливіше, всі обставини мають бути підкріплені відповідними доказами, які підтверджують протиправність дій директора.

Будь-яке бізнес-рішення повинно мати своє розумне пояснення (враховувати ситуацію, яка існувала на момент ухвалення рішення, не оцінювати його з урахуванням знань «постфактум»). Не можна оцінювати окрему дію чи то правочин без урахування ситуації в цілому.

Форма відповідальності керівника

Існує декілька форм відповідальності посадової особи за вчинені протиправні дії.

Основна — це майнова (цивільно-правова) форма. При її настанні посадова особа зобов’язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі. При цьому важливо розмежовувати матеріальну відповідальність за трудовим законодавством та стягнення збитків як цивільно-правової відповідальності.

Адміністративна відповідальність настає у тих випадках, коли директор порушує вимоги закону, які регулюють господарську діяльність підприємства, в тому числі, порушує як податкове, так і антимонопольне (антиконкурентне) законодавство України. До речі, за порушення останнього керівника можна притягнути ще й до кримінальної відповідальні, згідно статті 230 КК України.

У випадку настання відповідальності у банкрутному законодавстві, тобто або субсидіарної, або солідарної відповідальності, можливе залучення посадової особи до погашення боргів ТОВ перед кредиторами, зокрема у разі банкрутства через його дії.

Кримінальна відповідальність посадової особи настає за умисне завдання шкоди, шахрайство, зловживання повноваженнями (ст.191, 364 КК України), а також ухилення від сплати податків, фіктивне банкрутство, незаконне використання активів підприємства, корупційні складові (хабарництво). Кримінальна відповідальність є найбільш суворою формою відповідальності, яка може передбачати не тільки штрафи, але й позбавлення волі директора з конфіскацією його активів.

Практичні механізми захисту ТОВ

Практичних механізмів захисту ТОВ від недобросовісного керівника є декілька:

1. Позов до керівника. У даному випадку товариство (або учасник в інтересах товариства) має право звернутися до суду з вимогою про відшкодування збитків.
2. Позов учасників ТОВ до керівника про усунення від виконання покладених на нього обов’язків. Таким чином можливо взяти під повний контроль діяльність товариства.
3. Ініціювання внутрішнього аудиту, який передбачає регулярний контроль за діяльністю посадових осіб.
4. Обмеження повноважень у статуті, наприклад передбачення згоди загальних зборів на великі угоди.
5. Страхування відповідальності посадових осіб. Це сучасна практика захисту як бізнесу, так і самих управлінців.

Судова практика вказує на те, що українські суди дедалі активніше задовольняють позови ТОВ до своїх колишніх або діючих керівників. При цьому важливою є документальна база: внутрішня звітність, акти перевірок, листування, протоколи рішень тощо.

Досить важливою зміною у банкрутному законодавстві з 2023 року є норма про покладення солідарної відповідальності на керівника товариства, яке перебуває в процедурі припинення. Наразі керівник ТОВ зобов’язаний довести до відома засновників товариства інформацію про його проблемне фінансове становище і потенційну неплатоспроможність. За умови утримання від таких дій на керівника може бути покладено солідарну відповідальність з ТОВ за доведення до банкрутства.

Підсумовуючи, можна зазначити, що висока посада — це не тільки повноваження, а й відповідальність. Посадові особи ТОВ повинні чітко усвідомлювати, що їхні рішення мають правові наслідки, і за завдану шкоду вони можуть бути особисто притягнуті до відповідальності. Для самого ж товариства важливо вчасно реагувати, документувати порушення директорів та не зволікати із захистом своїх прав.