Другі після церкви. Лісове господарство – це не тільки про захист природи

Глушко Сергій
21 жовтня 2021, 17:02
2056 хвилин читати

Економіка лісової галузі здатна продукувати мільярди гривень бюджетних надходжень

  • Посилання скопійованоlink copied

У квітні 2020 року на півночі Житомирської області в лісах поблизу Овруча спалахнула вогняна стихія. Дві хвилі пожеж, з перервою у два тижні, «пройшлися» лісовими масивами загальною площею понад 43 тисячі гектарів. Тільки 4 травня пожежі вдалося повністю ліквідувати. Збитки оцінили у 1,3 мільярда гривень.

Як зазначає голова Житомирської обласної державної адміністрації Віталій Бунечко, все це змусило переглянути підхід до пожежної безпеки у лісах.

Сьогодні оновлена техніка, спорядження, підготовка людей.

Віталій Бунечко (ліворуч) та Віктор Сахнюк

Ліс також підготовлений до (небажаних, але можливих) пожеж: впроваджена система трирівневого спостереження, на високих металевих щоглах встановлені десятки відеокамер, пожежні станції розмістили безпосередньо у лісництвах, збільшений штат пожежних бійців, відновлено і створено у лісах близько тисячі пожежних водойм, які нанесені на електронні карти, квартальні просіки розчищені і приведені у відповідність, що забезпечує легкий доступ до можливої пожежі. Для більш оперативного зв’язку всіх причетних до охорони лісу об’єднали у робочу групу у вайбері.

«В результаті, про всі задимлення чи загоряння, що виявлені черговими, приходить електронне повідомлення водію найближчого пожежного автомобіля з прокладанням найкоротшого маршруту. З пожежним автомобілем відразу виїжджає лісова охорона і рейдова група», – розповів начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Сахнюк, якого призначили під час другої хвилі пожеж, і який свій перший робочих день розпочав у палаючому Овруцькому лісі.

На проведення зазначених заходів витрачено понад 109 млн. гривень (49 млн. надійшло з державного бюджету).

«В результаті, в 2021 році у лісах державних лісогосподарських підприємств Житомирщини було тільки 37 випадків загорянь лісу, які були локалізовані протягом 15 хвилин», – звертає увагу голова області.

Зараз усі зусилля лісових господарств Овруччини спрямовані на відновлення втраченого лісу. За півтора року, завдяки злагодженій командній роботі вже висаджено понад 16 тисяч гектар. До кінця року заплановано провести лісовідновлення ще на площі в 2 000 га (загалом, це 40-45% згорілого лісу). Повна ліквідація наслідків пожежі триватиме ще два роки.

Таким чином, ліс можна успішно захищати, а при дбайливому господарському підході, як з’ясувало видання «Борг.Експерт» у розмові із Віктором Сахнюком, ще й продукувати чималі грошові надходження. Те, що лісове господарство їх має, наглядно видно по зовнішньому виду, наповненню та інфраструктурі лісництв. За красою будівель ми другі після церковних храмів, – жартують лісівники.

З чого складається економіка лісу

Пожежа знищила не усі дерева на 43 тисячах гектарів Овруцького лісу, деякі тільки трохи обпалила, і вони цілком годяться для продажу на дрова і, навіть, для первинної переробки на дошки і брус.

Усі лісогосподарські підприємства області, за словами Віктора Сахнюка, ведуть господарську діяльність, і усі вони прибуткові. Тим більше, що ціна на деревину стрімко зростає.

Ділова деревина ділиться по діаметрах, породах тощо.

«Візьмемо, скажімо, сосну. У квітні минулого року сосна класу С, D (20-24 група діаметрів), тобто нижчих сортів, коштувала 1 200-1 300 гривень/куб. Сьогодні ця ж деревина коштує 3 200-3 500 гривень. Ціни на сосну кращого класу коливаються в межах 4 500-4 800 грн./куб (є навіть ціна аукціону в 7 000 грн.), а дубової ділової деревини – в межах 20-25 тисяч грн./куб (був лот і за 38 тисяч грн.) Ціну формують деревообробники, і робиться це на електронних аукціонах, які проводяться щоквартально. Коли заявляється на один лот 10-12 бажаючих його купити, то, зрозуміло, що ціни будуть зростати», – пояснює головний лісівник області.

Проте, він наголошує, аукціонні ціни стосуються лише ділової деревини. Дров’яна деревина має інше ціноутворення, особливо, для соціальної сфери, тобто для об’єктів державної, комунальної власності, а також для фізичних осіб. Тут закладаються мінімальні витрати – орендна плата, адміністрування, послуги по заготівлі тощо.

«Наприклад, дров’яна деревина не для промислових потреб – її ціна сьогодні визначена в межах 400 гривень. Це соціальна ціна для населення. Якщо ж говорити про дров’яну деревину для промислових потреб – вона коштує дещо дорожче, і минулого місяця складала 900 гривень (осика, сосна і другорядні нецінні породи), а цього місяця – середня ціна вже зросла до 1000 гривень за кубометр. В окремих лісгоспах, де відстань довозу деревини до проміжних складів більша, зустрічається ціна і по 1 200, і 1 300, гривень за кубічний метр. Дрова з дубу, зрозуміло, коштують більше. Для населення – в межах 550-600 гривень», – наводить калькуляцію Віктор Сахнюк.

Кожний лісгосп має свій цех переробки деревини. В 7 лісогосподарських підприємствах, де пройшли великі лісові пожежі, цехи переробки зараз налаштовані на роботу з низькосортною деревиною, яка йде з площ, пройдених пожежею. Наприклад, на Бережестському нижньому складі ДП «Овруцьке лісове господарство» за зміну переробляється на дошку і брус 75 кубів круглого лісу низькосортної деревини, в основному категорії D. За місяць виходить десь 2 300 кубометрів.

«Сьогодні є попит і на цю перероблену низькосортну деревину. І нам дозволено продавати її також на експорт. За це додатково отримуємо повернення ПДВ. Нашу деревину десь на 20 відсотків споживає внутрішній ринок, а решта – це експорт, переважно Азія. Кожний лісгосп має прямі контракти з іноземними партнерами. Якщо в шести лісгоспах деревина з місць пожежі вже практично закінчується, то в Овруцькому спеціалізованому лісгоспі, де пожежа охопила найбільше лісу – 15 тисяч га, такої деревини вистачить ще на два роки», – зазначає начальник обласного управління.

Для збільшення обсягів переробки і якості товарної продукції, для цехів переробки закуповуються нові деревообробні верстати і сушарки.

Предметом гордості житомирських лісівників є також наявність єдиного серед державних лісгоспів України спеціального технічного засобу – харвестеру «Амкодор 2551», призначеного для звалювання дерев, обрізки сучків і розрізки на колоди заданої довжини.

І хоча віддали за нього 8 млн. гривень, натішитися ним не можуть.

«Машина на рубках згорілого лісу здатна заготовляти 120-140 кубів, а на головних лісозаготівлях може і 220-250 кубів заготовити. Вона заміняє роботу 15-20 людей, і якість роботи значно краща. Зараз Держлісагентство України формує запит на закупівлю ще таких машин. У Білорусії, наприклад, у лісових господарствах їх працюють сотні», – каже Сахнюк.

Так само, на Житомирщині хочуть мати власну систему з вирощування сіянців лісових культур із закритою кореневою системою. Саме такі сіянці дають гарну приживлюваність і подальший стабільний санітарний стан. Ці посадки не потребують доповнення. Поки що все доводиться закуповувати, але наступного року заплановано відкриття Житомирського лісо-насіннєвого центру.

Все це дозволить зменшити видатки, а згодом ще й заробляти від продажу лісового посадкового матеріалу в інші регіони та країни. Потрібним і фінансово перспективним напрямом є також створення вольєрів та розведення там диких тварин. Для своїх потреб, і, звичайно, на продаж.

«Останнім часом побудували чотири нових вольєри і капітально відремонтували два старих. Маємо більше 500 фазанів у Житомирському лісгоспі, зайця-русака у Радомишлі, качок у Лугинах. Закінчуємо вольєр для муфлонів у Попельні, а у Білокоровичах – для австрійського благородного оленя. Минулої осінні закуплені самки вже дали перший приплід. У Баранівці з 1984 року діє на 50 гектарах вольєр для оленя плямистого. Проводимо там також екскурсії, в першу чергу для школярів області», – пишається досягненнями Віктор Сахнюк. Щоправда, шукати і підтримувати стабільні ринки збуту продукції, що дає ліс, треба постійно, аби не трапилось як з переробкою грибів та ягід. Цим активно займались ще в соціалістичну добу, а потім все занепало. Тільки на Волині ще збережені шість консервних цехів на базі лісогосподарських підприємств. Вони до сьогодні переробляють березовий сік, роблять варення, джеми, консервують гриби. Шукають збут, і за кордон в тому числі. Відновлювати ж подібне виробництво з нуля на Житомирщині поки не рентабельно.

Що в результаті

Враховуючи, що на території Житомирщині 34,8% займають ліси, в деяких регіонах області лісогосподарські підприємства є бюджетоутворюючими.

«В цілому, 41 % коштів, отриманих від реалізації лісової продукції, ми сплачуємо в бюджети всіх рівнів. Якщо не помиляюся, то за 8 місяців лісовим господарством області було сплачено близько 800 млн. гривень», – каже Віктор Сахнюк.

Крім того, лісове господарство – це серйозний роботодавець. Штатних працівників у лісовому господарстві області – в межах шести тисяч осіб. Проте, літом додатково набираються сезонні працівники. Заготівля і вивезення лісу взагалі на 80 відсотків відбувається шляхом закупівлі послуг. Таким чином, загалом в лісі працює не менше 10-11 тисяч людей. Середня зарплата працівника лісу складає близько 15 тисяч, а ті, хто працює відрядно, можуть заробляти і до 35 тисяч гривень на місяць.

Отже, ліс цілком здатний бути не екологічною проблемою, а економічною «цукеркою».

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
До фіксації порушень Правил дорожнього руху (далі ПДР) залучать активних громадян

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
У справах щодо транскордонної неспроможності об’єктом домовленостей є питання початку, розгляду та припинення проваджень у справах

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
У справі про банкрутство компанії Jet Airways настає завершальна стадія

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Легалізація криптовалюти — це лише перший, але важливий крок, який може посприяти в побудові чіткої і прозорої системи ринку криптовалюти

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Що сталося з компанією, чому її падіння може мати такий вплив на світову економіку і Україну зокрема, та чи може влада Китаю цьому зарадити?

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Якщо переможець відмовляється від укладання угоди, це право переходить до другого за рейтингом учасника