Або пан, або програв: як гральний бізнес лобіює зниження податків

Редакцiя
21 грудня 2021, 11:31
4076 хвилин читати

Уже незабаром депутати можуть знизити податкове навантаження на представників великого грального бізнесу

  • Посилання скопійованоlink copied

Депутатські спроби зменшити податки та вартість ліцензій для представників легалізованого два роки тому грального бізнесу наблизилися до фіналу. Розв’язка історії, що почалася у 2020 році, може завершитися не на користь громадян.

Повернувши два роки тому азартні ігри в законодавче поле, влада розраховувала на отримання від продажу відповідних ліцензій у 2021 році 7 млрд грн. Ці гроші мали піти передусім на сферу охорони здоров’я.

Проте реальність виявилася іншою: очікування щодо легалізації бізнесу, який до цього близько десяти років переважно працював у тіні, не виправдалися.

Надходження в бюджет від оформлення гральних ліцензій у рази менші за планові.

Схоже, влада з цим змирилися і вирішила піти від зворотного. Замість стимулювання бізнесу, який досі не вийшов з тіні, народні депутати пропонують зменшити податки і надходження до бюджету.

На думку законодавців, зниження податків та витрат на ліцензії для грального бізнесу дозволить детінізувати галузь.

Відповідний законопроєкт Верховна Рада може ухвалити 16 грудня. Документ пропонує “збалансувати” систему оподаткування для азартного бізнесу, але насправді це більше схоже на пільги для великих гравців.

Хто виграє, а хто програє від нововведень?

Руками депутатів

Легалізація грального бізнесу – одна з передвиборчих обіцянок президента Володимира Зеленського, яку парламент виконав влітку 2020 року.

Тоді ініційований головою підкомітету з питань грального бізнесу Олегом Марусяком документ ухвалили завдяки голосам “Слуг народу” та депутатів групи “Довіра”.

Ще до голосування депутати ініціювали зменшення податкового навантаження на представників грального бізнесу.

Одразу три законопроєкти, подані народними обранцями в січні 2020 року, трансформувалися в спільний документ, який зменшував ставки податку на валовий гральний дохід.

Фінальну версію законопроєкту вніс той же “слуга” Марусяк, якого називають лідером неформальної “групи Павлюка” у Верховній Раді.

Про що законопроєкт. Для всіх видів грального бізнесу пропонується з 1 січня 2022 року запровадити єдину ставку податку – 10% від валового грального доходу (різниця між сумою отриманих коштів і виплачених у вигляді виграшів). Зараз для букмекерів та казино вона становить 18%, для організаторів лотерей – 30%.

Крім того, пропонується скасувати норму про потрійний щорічний розмір плати за ліцензію для букмекерів та онлайн-казино до запровадження системи онлайн-моніторингу.

Система онлайн-моніторингу повинна забезпечити збирання інформації про прийняті ставки та виплачені виграші. Вона допоможе відстежувати, чи не ухиляється бізнес від сплати податків.

Наразі система не працює, тому букмекери та онлайн-казино сплачують ліцензійні платежі в потрійному розмірі. Передбачається, що після запуску системи потрійний розмір плати скасують.

Автори законопроєкту вважають цю норму необґрунтованою і хочуть її скасувати. Якщо це станеться, бюджет щорічно втрачатиме понад 70 млн грн.

Головними бенефіціарами таких змін стануть найбільші гравці букмекерського бізнесу: “Паріматч”, російські групи 1xBet, “Марафон” та “Фонбет”. Поки що ліцензію на ведення букмекерської діяльності отримала лише “Паріматч”. Найбільший вплив на розробку документів щодо легалізації грального бізнесу мала саме “Паріматч”. За словами співрозмовників видання в парламенті, найбільшій букмекерській мережі допомагав голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. Від Офісу президента питання грального бізнесу курує заступник голови Кирило Тимошенко.

Скасування потрійної плати за ліцензії торкнеться й онлайн-казино, які щороку сплачують 23,4 млн грн. Якщо закон ухвалять, то надходження до бюджету від 13 гравців цього ринку зменшаться до 7,8 млн грн.

Цього представникам великого грального бізнесу виявилося замало, і у версії документа до другого читання з’явилися нові послаблення. Цього разу – щодо оподаткування виграшів для гравців.

Депутати вирішили, що повинні оподатковуватися лише великі виграші, які перевищують десять мінімальних зарплат. З 1 січня 2022 року ця сума становитиме 71 тис грн.

Тобто гральний заклад утримуватиме від виграшу 18% ПДФО та 1,5% військового збору і переказуватиме ці кошти із суми понад встановлений ліміт.

Як це працюватиме? Наприклад, особа виграла 100 тис грн. Зараз вона заплатить до бюджету 19,5 тис грн (18% ПДФО та 1,5% військового збору). Якщо депутати ухвалять закон у запропонованій редакції, ця сума становитиме 5,7 тис грн (18% ПДФО та 1,5% військового збору з 29 тис грн).

Проте до запуску системи моніторингу неможливо перевірити, які виграші перевищують суму неоподаткованого доходу та яка насправді база оподаткування.

Про ризики відмивання доходів та ухилення від сплати податків зауважив парламентський антикорупційний комітет при проходженні експертизи. Там звернули увагу, що законопроєкт не містить системи контролю за обсягами виграшів.

Бюджетний мінус

У перший рік роботи грального бізнесу в легальному полі влада розраховувала отримати 7,4 млрд грн. Витратити їх планували на аеропорти, Національний інститут раку та соціально-економічний розвиток (“депутатський фонд”).

Проте з кожним наступним місяцем ставало дедалі очевидніше, що план не виконується. Відставання щомісяця зростало.

За січень-листопад 2021 року бюджет отримав лише 1,3 млрд грн – заледве 18% від очікуваного показника.

На 2022 рік плани стали більш реалістичними. Мінфін передбачив, що від гральних ліцензій надійде лише 1,2 млрд грн. Ці кошти повинні піти в спеціальний Фонд підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки.

Зменшення ставок податку призведе до скорочення надходжень. Щоб оцінити вплив такого кроку на детінізацію, слід провести належні розрахунки, а втрати бюджету треба чимось компенсувати.

Оскільки автори законопроєкту цього не зробили, відповідний висновок оприлюднив бюджетний комітет парламенту.

Там пояснили, що ухвалення закону призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, ПДФО та військового збору.

Важливо й те, що гральний бізнес негативно впливає на суспільство, а лудоманія, залежність від азартних ігор, була проблемою в Україні ще до легалізації цього бізнесу.

Ставки на тінь

Чому ж гральний бізнес, для якого понад рік існують чіткі правила, не поспішає виходити з тіні? Представники влади вважають, що це пов’язано з вартістю ліцензій.

Скільки коштує ліцензія. Відповідно до чинного закону, термін дії ліцензії становить п’ять років. Її вартість не може бути зменшена або збільшена та залежить від виду діяльності. Ліцензія на проведення азартних ігор у казино коштує 60 тис МЗП (360 млн грн) для закладів у Києві і 30 тис МЗП (180 млн грн) – в інших містах. Ліцензія на проведення азартних ігор в інтернеті коштує 6 500 МЗП (39 млн грн), букмекерської діяльності – 30 тис МЗП (180 млн грн), парі-тоталізатора на іподромі – 1 МЗП (6 тис грн). Ліцензія на ігри в залах гральних автоматів коштує 7 500 МЗП (45 млн грн), ігри в покер в інтернеті – 5 тис МЗП (30 млн грн), на надання послуг у сфері азартних ігор – 300 МЗП (1,8 млн грн).

Додатково для деяких видів діяльності встановлена така щорічна плата за ліцензії: 175 МЗП (1,05 млн грн) – за гральний стіл з рулеткою і 90 МЗП (540 тис грн) – за стіл без рулетки. За гральний автомат – шість МЗП (36 тис грн), за букмекерський пункт – 30 МЗП (180 тис грн).

Співрозмовники з податкового комітету наголошують: великі гравці пролобіювали високу вартість ліцензій, аби придбати їх могли лише вони, і таким чином ринок очистився від дрібних операторів, їх конкурентів.

У розмові з ЕП власники мереж у регіонах цю тезу підтверджують.

Загалом тіньовий ігровий бізнес можна поділити на три категорії: онлайн-казино, великі підпільні казино та казино-салони. Останніх на ринку найбільше і в них найбільші обороти.

Казино-салони влаштовані так: на планшетах чи комп’ютерах всередині закладу можна зіграти в спеціальне онлайн-казино, умовне “суперматч чемпіон”.

Власники таких мереж у кількох регіонах на умовах анонімності запевнили ЕП, що не збираються легалізовувати свою діяльність. За їхніми словами, у них “налагоджене співробітництво” з контрольними органами.

“Ніхто з тіньовиків не має наміру купувати ліцензію. Річ не в податках. Вирішити питання з правоохоронцями зараз взагалі не проблема. Вони не заважають працювати”, – пояснюють в одному із столичних закладів.

За оцінками співрозмовника ЕП, щомісячний оборот нелегальних ігрових закладів Києва становить 1,5-2 млрд грн.

“Сенсу легалізовуватися немає. Навіть якщо оштрафують, то штраф становитиме 170 тисяч гривень. Це тиждень роботи одного нормального об’єкта”, – пояснює співрозмовник ЕП.

Утім, такий підхід актуальний лише для столиці – у регіонах гральний бізнес менш прибутковий.

За словами власника однієї з дніпровських мереж таких закладів, щомісячний чистий дохід одного закладу приносить 30-100 тис грн, тож витрачати кошти на оформлення ліцензії вони не поспішають.

“Якщо заплачу за ліцензію, прибуток сильно впаде, мені простіше по-старому”, – каже співрозмовник.

Оцінити масштаби ринку азартних ігор в Україні складно. Його аналіз був би можливий завдяки перевіркам таких закладів, проте офіційної статистики щодо дій правоохоронців у цьому напрямку немає.

За оцінками громадських організацій, які співпрацюють з правоохоронцями, у Києві налічується 230-250 таких закладів. Загалом в Україні їх понад 2 тис.

Автори: ДАНА ГОРДІЙЧУК, ІЛЛЯ КОЛДОМАСОВ

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Якими будуть наслідки?

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
У 2021 році традиційні фінансові інструменти показали свою безпорадність перед інфляцією. Як вберегти накопичене від знецінення у 2022 році?

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
До фіксації порушень Правил дорожнього руху (далі ПДР) залучать активних громадян

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
У справах щодо транскордонної неспроможності об’єктом домовленостей є питання початку, розгляду та припинення проваджень у справах

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Економіка лісової галузі здатна продукувати мільярди гривень бюджетних надходжень

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
У справі про банкрутство компанії Jet Airways настає завершальна стадія