Гра у схованки – хто сховався, той і винний

25 травня 2021, 17:10
2883 хвилини читати

Власнику та керівнику визнати свій бізнес неплатоспроможним складно, перш за все емоційно, це історія неуспіху.

  • Посилання скопійованоlink copied

Неможливість обслуговувати свої борги трапляється з різних причин. Проте досить часто заручниками негараздів одного підприємства стають десятки інших, які, своєю чергою, через касові розриви не мають можливості своєчасно та в повному обсязі обслуговувати власні борги. На допомогу бізнесу, що переживає фінансові негаразди, приходять процедури неплатоспроможності.

Банкрутство.

Власнику та керівнику визнати свій бізнес неплатоспроможним складно, перш за все емоційно, це історія неуспіху. Хто їх любить?!

А ще банкрутство сприймається досить часто лише як інструмент поховання бізнесу. Негативна конотація разом із міфом про те, що процедура банкрутства – це дорого, призводять до того, що боржники тягнуть до останнього.

Борги трапляються з різних причин. Іноді об’єктивних, іноді не зовсім.

Втручання законодавця у цю суто економічну проблему (хто кому і що винен) має на меті балансування інтересів боржника та його кредиторів. Боржник не має права нескінченно нарощувати борги, майбутні кредитори повинні знати про те, що в їх контрагента фінансові негаразди.

Стимулюючи боржників до відвертості, стаття 34 Кодексу з процедур банкрутства передбачає їх обов’язок у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі в разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності). Щоб спонукати до виконання цього обв’язку, Кодексом запроваджено відповідальність за його порушення: керівник боржника, який допустив порушення, несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Тобто кредитори мають право звернутися до директора з вимогою про стягнення несплаченого боргу у випадку, коли судом буде встановлено, що боржник нарощував свою заборгованість перед кредиторами, не маючи фактичної можливості розрахуватися за наявними боргами.

Прикладом практичного застосування солідарної відповідальності керівника боржника слугує нещодавнє рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021.

Фабула справи така. В проваджені господарського суду Києва перебуває справа про банкрутство. Боржник систематично з 2018 року не виконував свої зобов’язання за авансованими з боку покупців/замовників договорами постачання товарів та виконання робіт. Невиконання договорів підтверджується рішеннями судів, ухваленими на користь низки кредиторів боржника.

Під час фінансового аналізу діяльності боржника було встановлено, що боржник подавав до органів ДПС неправдиву фінансову звітність, показуючи балансовий прибуток, водночас його діяльність тривалий час була збитковою. Нагадаю, відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (надалі – Методика) певні показники фінансової звітності, зокрема співвідношення власних оборотних коштів та поточних зобов’язань, слугують критеріями для встановлення ознак поточної неплатоспроможності та критичної неплатоспроможності компанії боржника.

У справі, що розглядалася, показники забезпечення зобов’язань боржника всіма його активами та поточних зобов’язань – його оборотними активами разом із повною відсутністю чистих активів свідчили, що надкритична неплатоспроможність у боржника виникла у звітному періоді, який закінчувався 31.12.2018. Своєю чергою справу про банкрутство боржника було порушено за заявою ініціюючого кредитора лише 19.05.2020.

Суди першої та апеляційної інстанцій, ґрунтуючись на Методиці, дійшли висновку, що боржник, спотворюючи дані фінансової звітності, приховував банкрутство, що вплинуло на права та законні інтереси кредиторів, вимоги яких, відповідно до реєстру, становили 7 845 тис. грн.

Це, на думку господарського суду, підтриману судами апеляційної та касаційної інстанцій, є підставою для покладення на директора боржника солідарної відповідальності за боргами компанії. Окремо Касаційний господарських суд у складі Верховного Суду зазначає, що солідарна відповідальність – це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої в разі здійснення провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду в місячний термін за наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора після виявлення такого порушення за ухвалою господарського суду.

Нагадаю, що лише ухвала господарського суду, якою встановлюється факт порушення директором боржника обов’язків, передбачених пунктами 1, 2 статті 4, пунктом 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, є правовою підставою для кредиторів звертатися з відповідними вимогами про стягнення боргу компанії безпосередньо з її директора.

З наведеного прикладу можна зробити один досить невтішний висновок. Умовою покладення солідарної відповідальності на керівників бізнесу є доступ у процедурі банкрутства до фінансової звітності боржника. Як доводити час фактичного погіршення фінансових показників і виявляти ознаки поточної та критичної неплатоспроможності за відсутності в розпорядженні суду документів фінансової та бухгалтерської звітності, поки не зрозуміло. Зрозуміло лише те, що недобросовісна поведінка, пов’язана зі знищенням/спотворенням документів звітності, не може слугувати індульгенцією від запроваджених законодавством елементів захисту стабільності господарського обігу.

Автор: Юлія Курило, адвокат, експерт із питань субсидіарної відповідальності власників та керівників бізнесу

Джерело: Юридична практика

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Реальний сектор

Статті • Банкрутство
Найбільше прибутку приносять позови проти великих боржників

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Починаючи з 2014 року, в Україні взялися за чистку банківської системи, під яку підпали понад 100 установ.

Укроборонпром

Статті • Банкрутство
Керівник департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов прокоментував окремі положення законодавства щодо реформування Укроборонпрому

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
За сьогоднішніх умов державні підприємства мають можливість для широкого кола маніпуляцій

Державні підприємства

Статті • Банкрутство
Лише за перші 4 місяці 2021 року в СЕТАМі опублікували лотів на суму близько 10 млрд грн. А продали - на 1,6 млрд грн.

Фізичні особи

Статті • Банкрутство; Влада i люди
Загравання із валютними позичальниками зробили застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб вкрай проблемними