Банкрутство фізосіб та валютні кредити: питань все ще більше, ніж відповідей…

Редакцiя
23 червня 2021, 15:43
182612 хвилин читати

Проблему банкрутства фізичних осіб необхідно піднімати як соціальну, з урахуванням кращих європейських практик

  • Посилання скопійованоlink copied

Як відомо, нещодавно до Кодексу України з процедур банкрутства та ряду законів були внесені зміни щодо реструктуризації боргів валютних позичальників. За підтримки Проекту ЄС «Право-Justice» та за участі представників регіональних рад з питань реформи правосуддя (РРРП) минулого тижня відбулися експертні обговорення, зокрема, й щодо проблематики банкрутства фізичних осіб.

На початку заходу очільник Національної асоціації арбітражних керуючих України Олександр Бондарчук зазначив про важливість таких обговорень та ролі арбітражної спільноти в цих процесах: «Для мене як в.о. голови НААКУ участь у цьому заході – це можливість зробити свій вклад у розвиток нашої професії. Це можливість долучити до цієї роботи висококваліфікованих арбітражних керуючих, і, в процесі цієї дискусії, знайти нові можливості для розширення галузі банкрутства в Україні, зокрема, банкрутства фізичних осіб для вирішення не лише соціальних проблем держави чи окремих фізичних осіб, але й для вирішення соціальних проблем арбітражних керуючих”.

За словами О.Бондарчука, аналіз процедур банкрутства, що відбулися, показує, що банкрутство фізичних осіб сьогодні переживає не найкращі часи, і передумовою цьому є декілька причин.

По-перше, йдеться про законодавчу складність та зарегульованість самого «входу» в процедуру, і ця проблема вирішується, у першу чергу, завдяки робочій групі при Мінюсті.

По-друге, процедура все ще є дороговартісною для масового боржника. Але проблема може бути вирішена як через внесення відповідних законодавчих правок, так і через залучення офісів безкоштовної правової допомоги. До речі, тут варто нагадати, що вже в Україні намагалися втілити такий підхід у життя, але професійні адвокати системи БПД не є фахівцями у банкрутстві, і, м’яко кажучи, тема банкрутства їм не дуже цікава.

По-третє, не слід забувати й про маркетинг («pr»-проблема), бо людей лякає навіть само по собі словосполучення “банкрутство масового боржника”.

«Відповідно, зусиль лише арбітражних керуючих для просування ідеї банкрутства фізосіб недостатньо. А от у співпраці з офісами БВПД це можна було б робити більш ефективно», – підсумував експерт.

У свою чергу Довідас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «ПРАВО-Justice», впевнений, що цю проблему необхідно сприймати через соціальну призму. “Проблему банкрутства фізичних осіб необхідно піднімати як соціальну, з урахуванням кращих європейських практик, оскільки на багатьох етапах цих процесів взаємодіють не лише Мінюст та система правової допомоги, але й і міністерство соціальної політики. Тому на майбутнє, гадаю, нам також варто їх орієнтувати та пояснювати, що в них також можуть з’явитися певні зобов’язання для того, щоб комплексно вирішувати ці завдання”, – вважає пан Віткаускас.

«Чи можна звернутися до процедури банкрутства, коли є валютний кредит і єдине житло знаходиться в іпотеці?», – питання, що є актуальним на багатьох тематичних форумах.

Так, це можна зробити за новими пільговими правилами, переконаний адвокат та арбітражний керуючий Георгій Григорян. Але необхідно розуміти, що механізм такого банкрутства чітко регламентований. “Це можливо зробити, якщо боржник має лише один кредит (припустимо валютний, який він взяв ще у 2008 році), і більше немає таких кредитів, тільки тоді є можливість скористуватися пільговою реструктуризацією. Але мені видається такий підхід не зовсім правильним, з позиції логіки, зокрема, оскільки практика свідчить про те, що у людей які брали кредити у той період, є й інші кредити. При цьому слід зазначити, що самі умови реструктуризації досить непогані. Якщо раніше не було зрозумілим, що вважається погашеним: лише тіло чи відсотки, то наразі ми розуміємо, що і тіло кредиту, і відсотки вважаються погашеними на користь кредитора. І якщо маєш нормальний розрахунок, то можеш розраховувати на досить сприятливі умови реструктуризації”, – зазначив пан Григорян.

Більшого того, за його словами, якщо відсутні платіжні засоби (наприклад, зарплата), які дозволяють реструктуризувати заборгованість, то може бути встановлена сума, розміром не менше мінімальної зарплати. “Але після внесення змін до Кодексу з процедур банкрутства (23.04.21) у реальності таких заяв майже немає. Ми проводимо досить велику роботу, зокрема, щодо консультування з цих питань, і звернулося всього кілька осіб. Тобто мало людей знають про те, що свою проблему можна вирішити за рахунок процедури банкрутства. Відсутній простий калькулятор для людей на тему «Як реструктуризувати свій борг за валютним кредитом». Маємо ще одне риторичне питання. Полягає воно у тому, а чи може людина, яка пішла у процедуру раніше ніж набрали чинності зміни, і вона ще не завершена, скористатися пільговою реструктуризацією, якщо в неї є більше ніж один кредит? Виходячи з перехідних положень, не зрозуміло, можна йому розраховувати на таку реструктуризацію чи ні. Також виникає питання, у який період необхідно розглянути справу за пільговими умовами”, – поділився своїми думками адвокат.

Підводні камені реструктуризації

“Людина подає до суду план реструктуризації, суд її затверджує – і починаються щомісячні платежі. Але виникає питання, як боржнику точно дізнатися суму заборгованості? Радше за все – звернутися до кредитора. І тут знову виникає питання, чи точно знає боржник, що кредитор ще його кредитор?”, – продовжував задавати тон дискусії Григорій Григорян. Тобто боржник має додатково встановити, а чи не проданий його борг комусь іншому. І ще один момент: боржник має провести оцінку майна (нерухомості), а це дуже важливе питання.

“Перехідні положення передбачають, що оцінювача надає кредитор. А якщо так, то виходить, що людині, аби подати план реструктуризації, знову потрібно звернутися до кредитора. А що робити, якщо кредитор не сприяє у проведенні оцінки?”, – запитує адвокат й додає: “тому ми хочемо внести правки в ці Перехідні положення і дозволити сторонам самостійно провести оцінку, щоб уникнути варіанту, коли через відсутність оцінки людина не може звернутися до самої процедури”.

Також на думку експерта, серйозним питанням є відсутність арбітражного керуючого в даному процесі. Тобто є суд, боржник, можливо, його адвокат і кредитор. Але якщо в стандартній процедурі саме АК виконує перевірку того ж плану санації, подає звіт, в якому зазначає можливі помилки у цьому плані, то у випадку із банкрутством фізосіб не відомо, хто буде перевіряти цей план? Суд? Не факт. «Очевидно, що нічого, окрім плану реструктуризації не буде перевірятися. Тож в реальності дуже багато питань, які все ще потрібно вирішувати. Але основне – це проведення оцінки: хто має її провести, яка реальна сума боргу тощо”, – резюмував спікер.

І власне, поки без відповіді залишається ще одне цікаве питання в контексті мораторію: а навіщо взагалі щось робити, якщо діє мораторій і все одно нічого не заберуть? На жаль, менталітет громадян такий, що більшість людей відкладають погашення боргів до останнього. Але потрібно до боржників доносити, що є нормальний фінансовий шлях вирішення проблеми, підвищувати їх правову свідомість, – впевнені юристи.

Процесуальні аспекти

За словами Олени Фонової, к.ю.н., судді Господарського суду Луганської області, координатора Донецької РРРП, існуюча процедура реструктуризації є досить лояльною і зручною. Але … тільки на папері, бо на практиці не так все однозначно. «З одного боку ця процедура (пільгова реструктуризація – прим. ред.) є найкращою на даний час для фізичних осіб – позичальників, тому що вона надає майже безстроковий період виплати заборгованості, якщо говорити про 10, 20 або 30 років розстрочки. Вона може бути навіть дешевша, ніж оренда квартири. Але на мою думку, як практика, ця процедура на даний час практично нездійсненна”, – зауважила спікерка.

Як вже було зазначено вище, основний показник, від якого «йдуть» всі нарахування, це оцінка нерухомого майна. Раніше ця процедура здійснювалась за загальними правилами реструктуризації, і строки фактично були такі ж самі, але особливістю були певні умови плану реструктуризації, встановлені в законі і від яких кредитор не міг відійти. Ця процедура розповсюджувалась на будь-яких боржників, які мали в іпотеці єдине житло і валютний кредит. На даний час ці строки суттєво скорочені. Законодавець втрутився у процедуру, у розгляд цієї заяви (про відновлення платоспроможності на пільгових умовах) і надав суду тільки 15 днів, для того щоб відкрити провадження у справі і затвердити план реструктуризації.

«За ці 15 днів що повинен зробити боржник, кредитор і суд зокрема? Я зауважу, що в нас вже немає арбітражного керуючого. Тобто плюсом процедури є безкоштовність та оперативність. Разом з тим, протягом 15 днів боржник повинен надати план реструктуризації, який зав’язаний на оцінці нерухомого майна, на його ринковій вартості. В межах справи така оцінка має бути подана кредитором, який також має 15 днів на те, щоб подати свої заперечення (і це при тому, що, в принципі, законодавчого обов’язку надавати таку оцінку в нього немає). Тобто можемо мати ситуацію, коли така оцінка не буде надана, або кредитором буде надана на 15-й день, відповідно, план реструктуризації не буде відповідати умовам Кодексу (п.5 Перехідних положень). Іншими словами, намагаючись зробити нову процедуру швидкою, законодавець не врахував всі ті моменти, які залишилися від старої процедури. Крім того постає питання, а що робити, якщо боржник забув, або не знав, що в нього є інші кредитори, хто це буде встановлювати? Як долучити до справи інших кредиторів, якщо вони з’являться вже після затвердження плану реструктуризації? З позитивного можна зазначити, що вже розроблені зміни, які зроблять цю процедуру більш тривалою і це дозволить вирішити усі питання, про які я зазначила”, – підсумувала свій виступ пані Олена.

Популяризувати легко, а боржник – не жертва

Повертаючись до питання популяризації процедури банкрутства фізичних осіб, то на думку члена Ради арбітражних керуючих України Сергія Донкова, увесь секрет процедури має полягати у її простоті та доступності.

«Популяризувати банкрутство фізичних осіб досить легко, потрібно лише спростити відкриття провадження, зокрема, зменшити та спростити документальні бар’єри, ввести та зробити прогнозованим для боржника – фізичної особи призначення АК. Тобто для боржника-фізичної особи було б цілком логічним, що особа, яка б допомогла розробити та подати до суду відповідні документи, зокрема план реструктуризації, була потім призначена керуючим реструктуризацією”, – зазначив спікер з цього питання.

Крім того, експерт висловив досить гостру позицію, що не потрібно боржників сприймати як жертв. “Я не думаю, що відношення до боржників як до таких собі соціальних жертв, які мають право на соціальні пільги за рахунок процедур банкрутства, це правильно. Ймовірно, вся ця ситуація лише вирішує ситуативні політичні моменти, але згодом банкрутство фізичних осіб має відкриватися і за заявами кредиторів. Ставлення до боржників має бути однозначним – це не постраждалі особи, це порушники матеріальних прав кредиторів”, – пояснив свою позицію арбітражний керуючий.

Дискусії виникли й навколо питання, а чи можна закрити процедуру банкрутства, якщо протягом 4-х місяців до суду не звернулися кредитори?

За словами Олени Фонової, Кодекс не регулює це питання, але вирішувати його потрібно через призму індивідуальності кожної ситуації. “В принципі, якщо кредиторам не цікаво, то чому б і не закрити провадження? З іншого боку, кредитори могли і не знати про банкрутство тієї чи іншої фізособи. Але це напевно не буде відповідати суті банкрутства, якщо таким чином будемо закривати справи, бо суть полягає в тому, що відбувається стягнення на майно, яке боржник має, і тільки після цього – прощення боргів. Тобто дух відновлення платоспроможності полягає в тому, що людина спочатку намагається максимально погасити борги, а вже потім отримує бонуси”, – зазначила експертка.

У не менш цікавому руслі продовжив професійну дискусію директор Департаменту з питань банкрутства Мінюсту Владислав Філатов, зауваживши, що потрібно розібратися, а чому кредитор не звертається із вимогами? “Він не міг чи не хотів? Тобто потрібно належним чином повідомити кредитора, і далі зрозуміти, чому ж він насправді не звернувся. Наприклад, коли ми трохи проаналізували практику, то побачили, що банки не звертаються саме з метою, щоб не було справи про банкрутство і боржник не звільнився від боргів. Суть у тому, що кредитори зловживають своїми правами. Але якщо кредитору не цікаво заходити в процедуру, то має відбуватися погашення боргу по принципу застосування до боржника процедур банкрутства і відповідно без позитивного рішення для кредитора”, – переконаний представник Мінюсту. До речі, таким самим шляхом можна піти і для юросіб, бо все ж таки кредитор має опікуватися боргами, які йому не сплачують. Якщо йому це не цікаво, то борги мають бути визнані такими, що погашені.

Адвокат, кандидат юридичних наук, координатор Чернівецької РРРП Ірина Бутирська також погодилась із такою думкою, додавши, що насамперед, необхідно, щоб були чіткі докази того, що кредитор повідомлений належним чином. “Кредитори дійсно часто знають, але не заявляються, бо не хочуть, щоб застосовувалась процедура банкрутства. Можливо, варто передбачити в Кодексі обов’язкове надсилання тим кредиторам, які передбачені в заяві про відкриття провадження, копії ухвал про відкриття провадження. І коли вже точно будуть докази вручення такої ухвали кредиторам, можна говорити про те, щоб борги були погашеними. Але тільки в такому порядку, а не обмежувати їх виключно через факт того, що вони не заявили про свої вимоги”, – зазначила експертка.

Підпадаєш під мораторій? Доведи!

Про правові підстави скасування мораторію та можливість реалізації єдиного житла валютних позичальників розповів Олександр Сівокозов, заступник голови Ради приватних виконавців України.

“Моя думка полягає в тому, що саме боржник (а не державний чи приватний виконавець) має довести, що його майно підпадає під мораторій. Питання в тому, що ми вже реалізували багато майна, яке формально відносилося «до мораторію». У першу чергу це житловий фонд, який не переведений у комерційну нерухомість, але фактично так використовувався. Тобто формально це квартира, а реально – магазин або перукарня. Власне у першу чергу пішли з молотка такі лоти. Однак траплялися ситуації, коли навіть у такому житлі були прописані діти. Але нам вдалося відстояти свою позицію”, – розповів про практичні аспекти приватний виконавець.

На його переконання, в Україні мораторій перетворився на здебільшого втручання держави у ринкові відносини з політичних, соціальних чи інших причин. “Через певні причини, наприклад, ті ж складнощі при реалізації іпотеки через дітей, ринок іпотеки дуже коштовний і практично нерозвинений як у інших країнах. І відбувається так не в останню чергу через те, що навіть забезпечений іпотекою кредит для банківської установи є ризиковим через наше недосконале законодавство. Сьогодні потрібно вирішити питання з “надутими” боргами, коли свого часу людина брала кредит, який реально було віддати, а сьогодні через пені та відсотки він є непід’ємним”, – завершив свій виступ експерт.

Огляд підготував Єгор Желтухін, спеціально для ІА «Борг.Експерт»

 

Відповіді на питання від глядачів

(питання подані мовою оригіналу із збереженням пунктуації та граматики)

Відповідає Георгій Григорян, адвокат, національний експерт Проекту ЄС «Право-Justice»

Питання 1: Добрый день. У меня вопрос. Кодексом предусмотрено, что из суммы требований кредитора по валютному кредиту вычитается одна из больших величин: процент задолженности по кредиту или общей стоимости кредита, уплаченные до открытия дела о неплатежеспособности. Что подразумевается под общей стоимостью кредита? Уплаченные проценты входят в неё? Как быть если процентов уплачено больше, чем стоимость жилья по оценке?

Відповідь 1: Якщо читати загальні положення пільгової реструктуризації, то за основу береться і сплата по тілу кредиту, і по відсотках. У робочій групі по змінах до Кодексу ми пропонуємо це чітко прописати. Якщо у вас при складанні плану реструктуризації виходить так, що ви погасили в більшій мірі суму боргу, то ніякого боргу немає і відповідно у плані реструктуризації це потрібно зазначати і затвердити у суді. Наприклад, квартиру оцінюють у мільйон, а після розрахунків стає очевидним, що людина сплатила і тіло, і відсотків на 2 мільйони. Тобто по факту людина погасила свої зобов’язання.

Питання 2: Также в кодексе идёт речь, что ипотечное жилье должно быть единственным местом проживания семьи должника. Совершеннолетние дети включаются в круг лиц, которые составляют ‘семью должника’? Как быть, если они проживают отдельно? Не станет ли это формальным основанием для отказа в открытии дела о неплатежеспособности?

Відповідь 2: Насправді це складне питання, хто такий член сім’ї боржника. Формально повнолітня дитина входить до складу сім’ї. Але на практиці існують випадки, коли такі діти проживають в інших країнах. Тому коли виникає таке питання, необхідно проводити індивідуальний підхід у кожній справі, уважно аналізуючи, хто боржник, хто його діти та де вони фактично проживають.

 

Новини за темою

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Кілька процесуальних аспектів відновлення платоспроможності фізичних осіб вирішили оформити в окремий законопроект

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Норми, які регламентують додаткові підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, неочікувано знаходяться у ст. 123 «Збори кредиторів»...

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Починаючи з 2014 року, в Україні взялися за чистку банківської системи, під яку підпали понад 100 установ.

Фізичні особи

Статті • Банкрутство; Влада i люди
Загравання із валютними позичальниками зробили застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб вкрай проблемними

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Про «гучний» законопроект №4398, яким внесено зміни до процедури реструктуризації валютних кредитів фізичних осіб у процедурах КУПБ.

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Сьогодні у банків є широка лінійка програм реструктуризації з урахуванням потреб і можливостей клієнтів.